Повідомлення про помилку

Strict warning: Only variables should be passed by reference в eval() (рядок 3 із /var/www/clients/client232/web273/web/arch/modules/php/php.module(80) : eval()'d code).

Новини кафедри

«Мало любити Україну до глибини душі, треба любити її й до глибини кишені». (Є. Чикаленко) 3 грудня 2021 в селі Мардарівка на Одещині завдяки зусиллям місцевої громади встановили перше в Україні пам’ятник-погруддя Євгену Чикаленку, людині, яка зробила неймовірно багато для вільної України, людині, яка любила Україну «до глибини власної кишені»; людині, чия ім’я несправедливо замовчувалося і роками стиралося з пам’яті покоління. Нині, 21 грудня 2021 року, минає 160 років від дня народження...
8 грудня 2021 року відбулася ІІІ щорічна Всеукраїнська студентська конференція «Українська культура: вчора, сьогодні, завжди». Дякуємо студентам з усіх куточків України, які долучилися до цього заходу. Пленарне засідання відбулося у дистанційному форматі, з доповідями виступити гості з Одеси, Ужгорода, Кропивницького, а також студенти НТУУ «КПІ». Перелік учасників конференції           
Мова – частина культури кожного народу, віддзеркалення національної самобутності. Культуроносна функція є однією з основних мовних функцій, адже мова акумулює й зберігає ціннісні та моральні ознаки народу, особливості менталітету. Усім відомо, що пізнати інший народ ми можемо через вивчення його мови, бо культура кожного народу зафіксована у його мові. Засвоюючи культуру свого народу, ми передаємо духовні цінності від покоління до покоління за допомогою української мови. А коли пропагуємо свою...
13 грудня – 165 років від дня народження Миколи Карповича Садовського (М.К. Тобілевича) (1856-1933), українського актора і режисера одного із засновників українського професійного театру. Микола Тобілевич народився на Херсонщині. Навчався в Єлисаветградському реальному училищі, замолоду брав участь в аматорських гуртках. З початком російсько-турецької війни 1877-1878 роках, прямо з училища, пішов на фронт добровольцем. Учасник усіх найбільших битв на Балканах, переправи через Дунай, оборони...
Шановні студенти! Запрошуємо вас долучитися до пленарного засідання Всеукраїнської студентської наукової конференції «Українська культура: вчора, сьогодні, завжди». Пленарне засідання відбудеться онлайн 8 грудня о 16:00. До зустрічі. ZOOM: https://us06web.zoom.us/j/88640594816?pwd=cEVSZjY0aWpHRXdFVlBmcWJWbDFpUT09 Meeting ID: 886 4059 4816 Passcode: 134318
У сучасному світі потужних суспільно-економічних змін, розвитку і становлення інформаційного суспільства, процесів глобалізації та інших змін постає потреба формування фахівця здатного до конкурентної боротьби, до різноаспектної комунікації у вирішенні професійних завдань та подібного. Тому постійний інтерес викликає у студентів політехніки курс «Культура мови та культура мовлення», який спрямований на формування у них мовнокомунікативних компетенцій. Як відомо, комунікативна функція мови...
Микола Кіндратович Вороний був надзвичайно різносторонньою людиною – театрознавцем і актором, літературознавцем і поетом, перекладачем і редактором. Але насамперед він був патріотом своєї Вітчизни. В час революційних збурень Вороний написав вірш «За Україну», який був одразу покладений на музику. З цим маршем-закликом йшли у бій вояки УНР і пізніші борці за волю України. Микола Кіндратович публікувався під псевдонімами: Арлекін, Віщий Олег, Сіріус, Кіндратович, Микольчик. Народився Микола...
Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в с. Шилівка на Полтавщині. Народився у час нелегкий для України – на порозі голодомору, репресій, війни. «У тридцять третьому році, – напише Григір Тютюнник в автобіографії, – сімейство наше опухло з голоду, а дід, батько мого батька, Василь Февдулович Тютюнник, помер — ще й не сивий був і зуби мав до одного міцні (я й досі не знаю, де його могила), а я в цей час — тоді мені було півтора року — перестав ходити (вже вміючи це робить),...
Пропонуємо разом відвідати «Клуб невиправних оптимістів» Жана-Мішеля Ґенассія. Попри приємну й безтурботну назву книга не належить до класу «легких». Перед читачем – Париж часу «залізної завіси» і долі людей із країн так званого «соцтабору», які опинилися у французькій столиці. Вони різні за характерами, за національністю, за соціальним походженням, за ставленням до дійсності, за вподобаннями, за родом занять і умовами проживання, проте дещо у них спільне – це втікачі від «режимів», які...
Діяльність діаспорних осередків та окремих учених-українознавців вже тривалий час є об’єктом дослідження науковців. Привертає особливу увагу історія третьої – найбільш масової хвилі української еміграції, яка почалася після завершення Другої світової війни. Саме тоді у непідконтрольних СРСР країнах Європи, насамперед у Німеччині, опинилась велика кількість українців, зокрема представники інтелігенції, студентської молоді, учасники націоналістичного збройного опору, які не могли співіснувати з...

Сторінки