Проблеми навчання академічному письму

План

1. Нові реалії сучасної освіти.
2. Аналіз наукової літератури з теми.
3. Проблеми під час написання академічних текстів.
4. Практичні навички написання наукових текстів.

В умовах динамічних соціально-економічних та суспільно-політичних змін постає питання щодо підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців з новим типом мислення, здатних швидко реагувати на досягнення науково-технічного прогресу, поглиблювати, систематизувати й активізувати свої знання для розв’язання різноманітних завдань, готових до постійного саморозвитку та самовдосконалення. Нові реалії, що постають у контексті сучасної освіти, передбачають формування відповідної філософії сучасного науковця. У цій філософії наріжним каменем є опанування нових мовних знань, створення і освоєння методики навчання мов.

Проблема навчання писемного мовлення також знаходиться в центрі уваги вітчизняних і зарубіжних учених, серед яких А. Береснєва, Е. Васильєва, С. Кожушко, Г. Крівчикова, О. Тарнопольський, О. Устименко, Т. Яхонтова, H. Brown, E. Samara, V. Steele та інші.

Аналіз наукової літератури засвідчує, що існує необхідність впровадження академічного письма як дисципліни у процес підготовки студентів технічних спеціальностей, які тісно пов’язані з вивченням академічної лексики, формуванням навичок академічного читання, розвитком умінь академічного мовлення та академічного письма.

За спостереженнями викладачів та науковців, у студентів технічних спеціальностей вміння і навички письма, зокрема й академічного, відстають від рівня сформованості інших видів мовленнєвої діяльності. Зазвичай у вищій технічній школі різні види писемної діяльності розглядаються як засіб навчання студентів і не є предметом цілеспрямованого навчання наукового письма.

Серед основних ускладнень, які виникають у студентів при написанні академічних текстів, виділяють: недотримання структури та об’єму різножанрових наукових текстів, використання ненаукового стилю викладу інформації, порушення логіки викладу, специфіки використання лексики й граматики в наукових текстах, невміння правильно оформляти літературні джерела, цитати та посилання, низький рівень новизни роботи. Також до труднощів можна віднести: недостатній рівень володіння мовою, різні рівні сформованості тих чи інших умінь та навичок (наприклад, одні студенти добре володіють дослідницькими уміннями, проте не вміють чітко висловлювати свої думки, використовувати відповідні науковому і діловому мовленню лексичні одиниці, граматичні форми; інші володіють уміннями викладення думок у письмовій формі, проте у них слабо розвинені уміння аналітико-синтетичної обробки інформації тощо).

Отже, одним із важливих завдань є забезпечення студентів теоретичними та методичними знаннями про види, процеси та технології аналітико-синтетичної обробки інформації з метою формування умінь та навичок інформаційного аналізу і синтезу документів, створення вторинної інформації (бібліографічні описи, анотації, реферати, огляди, науковий переклад). Активні форми і методи навчання, вмотивовані вправи стимулюють пізнавальну діяльність та інтелектуальний розвиток студентів, завдяки чому відбувається формування компетентності з академічного письма.

Серед основних ускладнень, які виникають у студентів при написанні академічних текстів, виділяють: недотримання структури та об’єму різножанрових наукових текстів, використання ненаукового стилю викладу інформації, порушення логіки викладу, специфіки використання лексики й граматики в наукових текстах, невміння правильно оформляти літературні джерела, цитати та посилання, низький рівень унікальності роботи.

Література

1. Семеног О.М., Фаст О.Л. Академічне письмо: лінгвокультурологічний підхід: навч. посіб. Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2015. 220 с.
2. Хоружий Г.Ф. Академічна культура: цінності та принципи вищої освіти / Г.Ф. Хоружий. Тернопіль: Навчальна книга. Богдан, 2012. 320 с.
3. Шліхта Н., Шліхта І. Основи академічного письма: Методичні рекомендації та програма курсу. К., 2016. 61 с.

ст. викладач Сидоренко Л.М.