Методи і форми навчання студентів-постміленіалів

Поколінням Z сьогодні заведено називати молодь, що народилася після 2000 року – тобто сучасних студентів перших-других курсів. Для продуктивнішої роботи зі студентами викладачам необхідно усвідомлювати і враховувати світоглядно-психологічні особливості цього покоління, яке значно відрізняється від своїх попередників (так званих міленіалів, що народилися наприкінці 1990-х років, відповідно досягли молодого віку на зламі століть).

Психологи та соціологи виділяють різні характеристики покоління Z, але ми зосередимося лише на тих особливостях постміленіалів, які є актуальними з позиції організації навчального процесу таких студентів:

1. Прагнення до одержання максимально лаконічної інформації, що має містити чіткий висновок;
2. Тенденція до економії ресурсів усіх типів: від мінімалізму в одязі та побуті до стислості інформації та витрати виробничих зусиль;
3. Невміння самостійно аналізувати інформацію, натомість вміння напрочуд швидко знаходити потрібні відомості, у тому числі – готові аналітичні узагальнення;
4. Універсальність при виконанні завдань – вміння швидко «перемикатися» з одної задачі на іншу або виконувати водночас багато задач – «синдром Юлія Цезаря»;
5. Психологічна інфантильність на фоні дуже високого інтелектуального розвитку;
6. Зосередженість на власній персоні, власних діях – звідси невміння і небажання працювати у команді, тенденція сподіватися лише на себе, погане розуміння психології інших людей;
7. Сильна залежність від гаджетів, що сприяє високому рівню візуалізації;
8. Відкидання будь-якого негативізму (погані новини, несприятливі прогнози тощо), що робить їх психологічно менш стійкими до реальних життєвих проблем.

Усі ці та інші психологічні особливості представників покоління Z вимагають запровадження нових підходів та форм викладання. Розгляду специфічних методів та форм навчання постміленіалів був присвячений науково-методичний семінар.

Отже, принциповим моментом заняття із постміленіалами є переконати їх у актуальності та можливості практичного застосування навчального матеріалу. Це потрібно зробити на початку, оскільки саме цікавість до матеріалу навіть високої складності є запорукою його успішного опрацювання та засвоєння студентами.

Цікавість до матеріалу зникне, якщо студент:

• не побачить можливості практичного застосування наданих відомостей (у тому числі, якщо матеріал є застарілим);
• відчує, що матеріал є заскладним або пояснення лектора незрозумілим (у такому випадку сучасні студенти вважають за краще самостійно розібратися пізніше, а на занятті зайнятися іншими речами).

Подавати інформацію слід максимально стисло, зрозуміло, без зайвих подробиць та відступів від теми, оскільки увага покоління Z концентрується недовго. Якщо ж лектор застосовує такі ораторські прийоми, як сторітеллінг, жарти, різні засоби активізації уваги, то варто давати чітке посилання до основного матеріалу, пояснювати, як, наприклад життєва історія, співвідноситься із головною темою. Це потрібно робити, оскільки дана аудиторія часто не може самостійно провести паралелі чи простежити зв’язок. Окрім того, сильно відрізняючись від попередніх поколінь, представники покоління Z мають інший культурний код, тому деякі, з нашого погляду очевидні речі, вони можуть і не розуміти.

Для активізації уваги, а також кращого запам’ятовування матеріалу варто віддавати перевагу так званим візуальним «якорям»: відеоряду, предметам, схемам, графікам, малюнкам, постерам і т. п., оскільки, як було вже сказано, покоління Z – це молодь з високим рівнем візуалізації [2].

Постміленіали не люблять текстової інформації, загалом самі не вміють складати тексти, тому такі форми перевірки, як написання конспектів для них є абсолютно неприйнятним. Теоретичний матеріал для цих студентів краще подавати за принципом «одна думка – один слайд» – тобто максимально скорочуючи текстовий компонент. При цьому лекція на 48 слайдів із текстом за замовчанням приречена на провал і несприйняття, тому, як вже було зазначено, усе, що можна подати у формі зображень – потрібно подавати у формі зображень, залишаючи для тексту лише тези, висновки або те, що не можна показати картинкою.

Наступним важливим моментом є власне форма проведення заняття. Лекційні заняття як процес «трансляція – слухання» вже давно відійшли у минуле. Сучасні лекції у більшості світових вишів проводяться у форматі консультацій, коли студенти, попередньо опрацювавши матеріал, спілкуються із лектором, задаючи питання, уточнюючи деякі моменти, поглиблюючи самостійно набуті знання. Такий процес є набагато ефективнішим, адже плідно слухати будь-яка людина може 15 – 20 хвилин, таким чином, решта лекційного аудиторного часу витрачається непродуктивно. Окрім того, знання, набуті самотужки і у власному темпі, завжди є більш вартісними з точки зору учня.

Практичні заняття з постміленіалами повинні охоплювати різні види діяльності, бути змістовно наповненими [1]. При цьому варто віддавати перевагу індивідуальним, а не командним формам роботи, оскільки, як вже було сказано, покоління Z – індивідуалісти. При цьому, з нашого погляду, варто гасити іскри нездорової конкуренції, яка руйнує і без того слабкі зв’язки у таких студентських групах.

Оскільки постміленіали орієнтовані на швидкий ПОЗИТИВНИЙ результат [3, с. 73], треба приділяти значну увагу добору задач відповідного рівня і процесу поступового ускладнення завдання. Навіть, якщо студент не виконав завдання правильно, але намагався це зробити, його варто похвалити за спробу, дати задачу менш складну, яку він зможе виконати. Викладачам слід пам’ятати, що для студентів покоління Z важливіше одержати нижчу, але зароблену власною працею оцінку, аніж вищий незаслужений бал. Постміленіали загалом дуже самолюбні й незаслужені бали сприймають як приниження.

Література

1. Жукова В. Шпаргалка для батьків: як навчати покоління Z. – Електронний ресурс: https://life.pravda.com.ua/columns/2018/06/18/231598/. – Дата входження: 10.09.2019.
2. Коростіль Л. А. Покоління Z: пошук способів педагогічної взаємодії. – Електронний ресурс: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5229. – Дата входження: 12.10.2019.
3. Стіллман Д., Стіллман Й. Покоління Z на роботі / Девід Стіллман, Йона Стіллман / пер. з англ. І. Гоял. – Х. : Вид-во «Ранок»: «Фабула», 2019. – 304 с.

доцент Завадська В.В.