Специфіка ділової комунікації в мережевих спільнотах

Завдяки комп'ютеру людина освоїла новітні електронні засоби інформації та навчилася діяти в умовах відкритої комунікації. Впродовж існування людства здатність спілкуватися у часі і просторі надзвичайно розширилася завдяки винайденню писемності, друку, електронного зв'язку – телеграфу, телефону, радіо, засобів масової комунікації тощо.

Електронна пошта перетворила віртуальне спілкування на силу, яку не можна не враховувати. Вже через 30 днів після відкриття, без будь-якої реклами та публікацій у пресі, Amazon.com продавав книжки у всіх штатах Америки та 45 інших країнах світу. Для цього керівник фірми Джефф Безос лише надіслав електронні листи своїм 300 друзям і попросив їх розповісти про новий сайт своїм знайомим [2]. Тільки за останніх два роки відсоток користувачів Інтернету в Україні виріс більше ніж у півтора рази. Нині всесвітньою павутиною в країні користується 3,2 млн або 8 % населення.

Віртуальне спілкування має свою віртуальну структуру, свої правила і навіть свої традиції. Тут спілкування відбувається у режимі реального часу, як у режимі "живої розмови", але за допомогою клавіатури. У професійній сфері Інтернет використовується працівниками для: підтримання і розвитку бізнесу; комунікації з клієнтами і партнерами по бізнесу; аналітичних досліджень; збирання необхідної інформації для вирішення виробничих питань; підвищення кваліфікації.

Соціокультурні перетворення, інформаційно-технологічна революція, поширення інформатизації в глобальному масштабі є невід’ємним елементом процесів зміни сучасного суспільства [1]. З’явилась його нова форма – мережеве суспільство. В основу цього суспільства покладено мережевий принцип організації, який об’єднує і нову економіку, і ділове спілкування, і глобальний обмін інформацією та знанням.

Розповсюдження "мережевого" мислення значною мірою позначається на повсякденному житті кожної людини: домінуючі функції і процеси все більше будуються за типами мереж. Занадто жорсткі та вертикально організовані соціальні структури минулого замінюються гнучкими і горизонтально зорієнтованими мережами, через які в основному і здійснюється обмін ресурсами, політичний процес тощо. Саме мережі становлять нову соціальну морфологію сучасних спільнот [1].

Комунікація в професійних мережевих спільнотах – це не просто обмін словами або ідеями за допомогою комп'ютерної мережі, її спрямованість відрізняється від спрямованості комунікації в інших типах мережевих спільнот. Наприклад, вона не призначена для розваг, як у багатьох соціальних спільнотах, і не виконує функцій, пов'язаних з розвитком бізнесу, як у бізнес-спільнотах.

У професійних мережевих спільнотах ефективність комунікації між учасниками безпосередньо залежить від їх довіри один до одного. Довіра – це важлива складова взаємин, які об'єднують членів спільноти. Вона є передумовою для обміну знаннями, досягненнями. Рішення, що приймаються в мережевих спільнотах дуже важливі, тому що вони пов'язані з професійною діяльністю. Для успішного процесу комунікації в професійних мережевих спільнотах необхідно враховувати наступні критерії:

• надання інформації: інформація повинна бути представлена таким чином, щоб було зручно її шукати і з нею працювати;
• навігація: призначений для користувача інтерфейс повинен бути спроектований так, щоб учасники спільноти могли легко пересуватися по віртуальному простору і передавати дані;
• доступ: не кожен учасник спільноти може мати достатній рівень технологічної компетентності, щоб користуватися віртуальним простором спільноти, і цього потрібно приділити увагу при технологічному проектуванні спільноти;
• невизначеність ролей учасників професійного мережевого співтовариства робить процес комунікації спільноти неорганізованим, некерованим, стихійним, що відхиляється від своїх цілей, що, безумовно, сильно знижує ефективність взаємодії.

Отже, ділові люди розглядають Інтернет як потужний засіб вирішення ділових проблем, та ефективний інструмент у професійній діяльності.

1. Фінагіна О. В. Розвиток інформаційних систем в інформаційному суспільстві / О. В. Фінагіна, К. В. Харіна // Економічний простір. — 2008. — № 17. — С. 109—116.

2. Чічановський А. А. Інформаційні процеси в структурі світових комунікаційних систем / А. А. Чічановський, О. Г. Старіш. — 2010. — К. : Грамота. — С. 568.

старший викладач Сидоренко Л.М.