Мовні новації Григорія Сковороди
Події та новини кафедри
У громадсько-політичному, культурно-просвітницькому житті України другої половини XVIII століття, становленні передових ідей свого часу український філософ-демократ, гуманіст і письменник Григорій Савич Сковорода (1722–1794) посідає видатне місце.
Світоглядні засади його багатогранної творчості визначались передовими ідеями – науковими, суспільно-політичними, літературно-художніми.
Боротьба проти кріпосництва, царсько-поміщицького ладу, соціального і національного гноблення, релігійного засилля, а також за освіту, духовний розвиток, високу честь пізнання навколишньої дійсності, природи, взагалі й природи людини, зокрема, були сенсом усього його неспокійного життя.
На формування наукової і художньої мови Григорія Сковороди, вироблення його мовної концепції великий вплив мало навчання у Києво-Могилянській академії, де він одержав глибокі знання з латинської, грецької, польської, церковнослов’янської, книжної української мов. Тобто зі стін академії вийшов справжній поліглот, який вільно володів – розмовляв і писав багатьма європейськими мовами. Достатньо погортати двотомник його основних творів, щоб переконатись, як реалізувалися ці знання на сторінках його філософських праць, поезій, літературних перекладів, епістолярної спадщини.