Наукова доброчесність: правова норма цивілізованого світу чи традиція непотизму, самообману й відсутності академічної етики в постколоніальному суспільстві

Українська держава у стані реформування постає перед багатьма проблемами транспарентності, порядності, честі й чесності в науково-освітній галузі й не тільки в ній, стикається із негативними виявами щодо порушень академічної етики й доброчесності, набутими ще в період тоталітаризму чи олігархічно-авторитарних режимів за часів незалежності, які заважають бути нашій науковій сфері ефективною, відкритою, представницькою, конкуренто-спроможною поряд із цивілізаційно розвинутими країнами світу. Тож ми і присвятили цим злободенним питанням науково-студентський семінар ФБМІ НТУУ „КПІ імені Ігоря Сікорського”, який відбувся 25 березня 2017 року (викл. М. Кушлаба).

Основна мета цього заходу – ознайомлення студентів із новітніми підходами, методами, програмами щодо виявлення плагіату й застосування санкцій стосовно цього негативного явища у правовому суспільстві, а також формування культури й навичок послуговуватися чужими надбаннями, не привласнюючи їх собі, формування добропорядності, довіри, доброчесності, наукової етики і їхнє значення в діловій та академічній комунікації.

Виступи тринадцяти доповідачів можна розподілити за тематикою на такі групи:

• дотримання норм законодавства щодо авторського права й застосування санкцій при виявленні плагіату (Тарас Побиванець – БС-62, Юлія Пóтіп – БС-62);
• характеристика міжнародних та українських програм виявлення плагіату за призначенням та технічними можливостями – Turnitin (США), Unplag (Україна), Urkund (Швеція), PlagScan (Німеччина), Vericite (США), Strikeplagiarism (Польща), Anti-plagiarism (Україна) та інших (Plagium, Copyscape, Grammarly…) – (Анастасія Климченко – БС-61, Ярина Музика – БС-62, Юлія Осадча – БС-62);
• роль і значення покликáнь, цитування та важливість їхнього використання при написанні наукової роботи (Андрій Сандульський – БР-61, Денис Дувінський – БС-62);
• основні форми порушень академічної доброчесності, характеристика таких їхніх негативних виявів, як-от: фабрикація результатів, академічний плагіат, обман, списування, хабарництво, компіляція, еклектика, зокрема відсутність оригінальності (Таїсія Солоніченко – БС-62, Наталія Харченко– БС-62);
• аналіз причин виникнення плагіату та його розповсюдження в науково-освітній галузі України (Дмитро Гачечиладзе– БС-62);
• моральна й етико-правова характеристика порушення норм наукової доброчесності в постколоніальному та корумпованому суспільстві, а також способи формування культури в науковій сфері й підвищення мотиваційної потреби і у студентів вишу, і у здобувачів наукового ступеня щодо заохочення самостійного виконання завдань, демонстрації оригінальності в розкритті теми як визначальних характеристик поваги до людської гідності й закону (Артем Антоненко – БС-62, Олександра Гагаріна – БР-61).

Таким чином, тематика виступів – виразне свідчення наявності порушення морально-етичних проблем і норм у науковій сфері, відсутність усталеної системи загальнолюдських цінностей, кодексу честі серед академічної сфери, не культивується поняття „не можна, бо це порушує свободу і право на захист людської гідності іншої людини”, „не прийнято, бо це мене принижує”, „не дозволю, бо це буде порушенням проти Божих та загальнолюдських цінностей” та ін. Однак переважна більшість представників молодого покоління радо приймає морально-етичні норми, правила етикету й ратує за їхнє системне й постійне функціонування та послуговування ними і в академічній, і в повсякденній діловій комунікації.