Науково-дослідна робота студентів: способи активізації

У «Законі про вищу освіту»  (стаття 26) зазначено, що основними завданнями вищого навчального закладу є: 1) провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття особами вищої освіти відповідного ступеня за обраними ними спеціальностями; 2) для університетів, академій, інститутів - провадження наукової діяльності шляхом проведення наукових досліджень і забезпечення творчої діяльності учасників освітнього процесу, підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації і використання отриманих результатів в освітньому процесі; 3) участь у забезпеченні суспільного та економічного розвитку держави через формування людського капіталу; 4) формування особистості шляхом патріотичного, правового, екологічного виховання, утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, здорового способу життя, вміння вільно мислити та самоорганізовуватися в сучасних умовах; 5) забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі освітньої, наукової та інноваційної діяльності[1].

Форми і методи залучення студентів до наукової творчості умовно поділяються на науково-дослідну роботу, що включається до навчального  процесу, проводиться в навчальний час у відповідності з навчальними планами та науково-дослідну роботу, що виконується студентами в позанавчальний час:

Важливою формою науково-дослідної роботи студентів, що включена до навчального процесу, є впровадження елементів творчості в практичні заняття. Перед студентами на таких заняттях ставляться проблемні ситуації, які вимагають пошуку оптимального рішення. Студенти самостійно розробляють варіанти таких рішень та обґрунтовують вибір найкращого з них. Формуванню навичок науково-дослідної  сприятимуть:  діалогова форма занять (формування навичок колективної творчості), проблемні лекціі, «круглі столи», ділові ігри, індивідуальні  домашні завдання з елементами наукового пошуку.

Залучення студентів  до науково-дослідної роботи відбувається поетапно. Перший етап - спонукально-підготовчий - спрямований на заохочення студентів до науково-дослідної діяльності, актуалізацію мотивів дослідницької діяльності, створення ситуацій, що сприяють розвитку в них пізнавального, науково- дослідного інтересу, формування потреби у дослідній діяльності. Наступний етап - змістово-процесуальний - передбачає ознайомлення студентів з основами науково-дослідної діяльності шляхом проведення індивідуальних консультацій, лекцій; підготовку рефератів, наукових повідомлень; проведення диспутів, діалогів, співбесід; включення студентів у пізнавальну дослідницьку діяльність на семінарських та практичних заняттях; участь у роботі  наукових гуртків, проблемних груп, інших формах науково-дослідної роботи. Аналітико-результативний (заключний) етап полягає у спонуканні студентів до аналізу й оцінки результатів власної науково-дослідної діяльності, її презентації та апробації

Поєднати навчальну та дослідну роботу студентів можна у формі науково-практичних семінарів. Підготовка семінару організується так, щоб протягом семестру кожен студент міг виступити на ньому з доповіддю чи повідомленням, присвяченим підсумкам виконаного дослідження. Проведення наукового семінару передбачає поглиблене вивчення проблем, що цікавлять студентів. На семінарах кожен студент виступає з виконаною під керівництвом викладача доповіддю по науково-дослідній роботі, захищає свої висновки і пропозиції, отримані в результаті проведеного дослідження.

Робота з наявною літературою та іншими джерелами інформації є первинним науковим пошуком. Це, перш за все, завдання, які передбачають роботу з методичною, навчальною, науковою літературою - її пошук, опрацювання, конспектування, складання бібліографії, узагальнення кількох літературних джерел, підготовку повідомлень та рефератів. Студенти вчаться знаходити і обирати джерело інформації, визначати необхідність звернення до нього, а також фіксувати відомості, опрацьовувати їх зміст: аналізувати, узагальнювати, оцінювати, інтерпретувати тощо. Крім того, майбутні фахівці повинні набути умінь комп’ютерної обробки даних та оволодіти методами інформаційного пошуку в мережі Інтернет. Такі завдання студентам пропонують як під час аудиторних занять, так і для самостійної роботи. Починаючи наукову розробку, студент зобов´язаний ознайомитись із станом інформації по даному питанню, врахувати та максимально використати проведені раніше дослідження. В процесі підготовки оглядів та реферування студенти складають бібліографічний перелік використаної літератури за  темою дослідження.

Одним з найбільш масових заходів в рамках науково-дослідної роботи студентів у вузах є наукові студентські конференції, які в деяких вищих навчальних закладах країни проходять як Дні науки. Як показує досвід ряду вузів країни, цікавими, науково значимими виявляються ті конференції, де приймають участь, виступають з доповідями та повідомленнями не лише студенти, але й аспіранти, молоді вчені, викладачі. Спільна робота, наукове співробітництво сприяють посиленнюпочуття відповідальності в науковому пошуці.

Предметний науковий гурток як форма НДРС найчастіше використовується в роботі зі студентами молодших курсів. Члени наукового гуртка готують доповіді і реферати. Згодом їх заслуховують на засіданнях гуртка чи науковій конференції. Членами гуртка можуть бути студенти групи, курсу, факультету, всього навчального закладу. Для успішного функціонування і результативної діяльності наукових студентських гуртків необхідне дотримання таких основних організаційних принципів: доцільність, добровільність, плановість, реальність тематики, різноманітність методів роботи, стабільність складу, врахування інтересів і можливостей студентів, висока наукова кваліфікація і зацікавленість викладача, спадкоємність і формування традицій в роботі, стимулювання, високий ідейно-теоретичний рівень.

Діяльність студентських наукових гуртків сприяє оволодінню спеціальністю, розширенню теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутніх спеціалістів, ознайомленню студентів зі станом розроблення наукових проблем у різних галузях науки, техніки, культури, формуванню здібностей застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності, прищепленню студентам навичок ведення наукових дискусій тощо.

Олімпіада  у вищому навчальному закладі  спрямована на виявлення та розвиток обдарованої студентської молоді, сприяння реалізації її творчих здібностей; стимулювання творчої праці студентів, педагогічних та науково-педагогічних працівників; формування кадрового потенціалу для дослідницької, виробничої, адміністративної і підприємницької діяльності; відбір студентів для участі в міжнародних олімпіадах [4; 5] .

Навчальна науково-дослідна робота. Такий вид роботи студентів у межах навчального процесу є обов'язковим для кожного і охоплює майже всі форми навчальної роботи:

– написання рефератів з конкретної теми у процесі вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу, фундаментальних і професійно орієнтованих, спеціальних дисциплін, курсів спеціалізації та за вибором;

– виконання лабораторних, практичних, семінарських і самостійних завдань, контрольних робіт, які містять елементи проблемного пошуку;

– виконання нетипових завдань дослідницького характеру під час різних видів практики, індивідуальних завдань;

– розроблення методичних матеріалів із використанням дослідницьких методів (спостереження, анкетування, бесіда, соціометрія тощо);

– підготовку і захист курсових і дипломних робіт, пов'язаних з проблематикою досліджень кафедр.

    Певну  роль в науково-дослідній роботі мусять відігравати й  музеї при закладах освіти.  Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, формуванні освіченої творчої особистості. Музеї при навчальних закладах проводять таку роботу:  організовують дослідницьку діяльність згідно з тематикою музеїв;  систематично поповнюють фонди музеїв шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовують інші шляхи комплектування, що не суперечать чинному законодавству; організовують облік музейних предметів, забезпечують їх збереження; створюють і поповнюють стаціонарні експозиції та виставки; проводять освітньо-виховну роботу серед учнівської молоді і населення; організовують та беруть участь у районних, міських, обласних, всеукраїнських заходах; надають можливість використання матеріалів музею у навчально- виховному процесі та науково-дослідницькій роботі.

Література:

1. Закон України про вищу освіту. –  Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
2. Види та форми науково-дослідної роботи студентів. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-8404.html
3. Науково-дослідна робота студентів (НДРС). – Електронний ресурс. – Режим доступу.– http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ispu_kiovist_Ficyla_Pedagogika_VSh/710.htm l
4.Положення про проведення Всеукраїнської студентської олімпіади. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z2207-12