ЗГУБНІСТЬ ЛИХОСЛІВ’Я

ЗГУБНІСТЬ ЛИХОСЛІВ’Я
Грицай Аліна
ІПСА,  3 курс, ДА - 41,
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Дедалі частіше порушується межа між мовною культурою народу і злочинного світу. Жаргонізми і нецензурна лексика агресивно входять у побут. Дивує нині прагнення наших, таких законослухняних громадян "доторкнутися" до злочинного світу, романтизувати його. Наприклад, останніми роками з'явилося слово "тусовка". Це слово розтлумачено лише у словнику тюремного жаргону: "Тусувати – бити, скандалити, сваритися в компанії бомжів, повій, наркоманів". Нині в періодиці з'явилося ще й таке словосполучення: "політична тусовка". Але посилилося і вживання просторіччя, мовного сміття. У суспільство вихлюпнулася також мова "зони". Усі нині хизуються словом "крутий". А це ж означає – авантюрний рецидивіст, озброєний грабіжник. Або "лох" - жертва злочину, "наїжджати" - грабувати тощо. Коли вживаємо такі слова, думаймо про їх значення. У колишньому Союзі слово "блатний" поширювалось останніми десятиліттями з неймовірною швидкістю. Це вже був сигнал – суспільство стає злочинним.

Ненормована лексика. Звідки й коли вона прийшла до нас? Це справжня загроза нашій мові й культурі. Уже й у представників влади нецензурна лексика стає вжитковою.

Мова кримінального світу – матюки, мова Гулагу – не тільки розхитує, а й руйнує еталон будь-якої літературної мови, української, російської. Мат – це великий гріх від Бога і великий сором від людей. Ще в XVII ст. чужинці, що подорожували Україною, писали: "У цього народу тільки чотири лайливі слова – свиня, собака, дідько, чорт". А нині? Брудні лайливі слова вийшли не з нашої мови, бо українська літературна мова сформована на прикладах високого стилю.

Лайки, нецензурні слова пішли від назв демонів, сатанинської сили. У змісті кожного такого слова спостерігається руйнація. Вони забруднюють негативною енергією навколишнє середовище. У нецензурних брудних словах прихована руйнівна сила. Ті, хто їх вживає, швидше старіють (десь на 13-15 років – це вже доведено психотехніками, біологами), частіше хворіють; на їхніх рідних, близьких сиплються негаразди. Лайливі слова (матюки) несуть лихо. Сучасні лихослови знічев'я накликають біду на себе та інших. Така людина сама перебуває в оточенні руйнівних сил і спрямовує їх на інших мовців. Пам'ятаймо про це, коли стикаємося з нецензурщиною в газетах, на телебаченні, в побуті. Це гріх! Це розпуста! Це сором перед дітьми й онуками.

Сто п’ятдесят років людство шукало взаємозв’язок між словом і свідомістю. Точніше, воно намагалося зрозуміти, як це відбувається. Серед перших учених, які безпосередньо займалися цим питанням, був і доктор біології іван Белявський. Саме він спробував з’ясувати, яким чином на людський організм впливають не якісь там величезні блоки інформації, а просто односкладові слова.

Уже на початку 90-х згадана група вчених випустила у світ книгу з безліччю прикладів, пов’язаних з багаторічними спостереженнями за конкретними людьми.
Усе це були люди одного віку, але одну їхню частину становили принципові лихослови зі стажем, а другу — противники міцних висловів. Дослідження показали, що у матірщинників дуже швидко виявляються вікові зміни на клітинному рівні, що ведуть до всіляких болячок. У другій же групі результати були протилежними. Зокрема, організм 50-літньої вчительки російської мови, незважаючи на її нервову систему, виявився молодшим від паспортного віку на 13-15 років. Словом, мат сприяє швидкому старінню. При цьому в «рідному» матюці криється величезна руйнівна сила. Прийнявши за аксіому той факт, що будь-яка інформація змінює наші з вами свідомість і здоров’я, спробуємо копнути історичний шар «бруду». Тобто з’ясувати, з чого цей самий мат починався.

Мова – інтелектуальний портрет людини. Не забуваймо про це! І якщо зовнішній портрет можна змінити за допомогою одягу, макіяжу, то з мовним – набагато складніше.

Лайки і прокляття – це вірус. Дедалі частіше чуєш, що вимовлені слова і навіть думки – матеріальні, фони несуть позитивну або негативну енергію.

Це стверджують учені різних наук – біологи, лінгвісти, психологи. Погані слова можуть "накликати" на здоров'я людини серйозні ускладнення – зламати нервову систему й організм у цілому. Учені дослідили, що образливі лайливі слова збільшують в організмі об'єм газу імперилу, який роз'їдає наші судини, як іржа. Ось висновки вчених з Московського науково-дослідного інституту мовознавства про згубну дію лихих слів на все живе. У ботаніці є свій "піддослідний кролик" – рослина арабідоксис. Роль лайливої людини над насінням цієї рослини виконував генератор хвиль. Емоційність лайливих слів він підсилив у 100 разів. Негатив був рівнозначний радіаційному опроміненню в 40 тисяч рентген. Результат експерименту – шокуючий. Майже все насіння загинуло від розриву ланцюжків ДНК, безладного перемішування генів і руйнування хромосом. Несамовитий удар лайок усе-таки витримали поодинокі арабідоксиси, але ... стали мутантами. До речі, ті самі вчені експериментальне довели: руйнівна дія лайок сама по собі сильна навіть без гучності – це ті самі прокляття. Підтверджено також, що вбивчу силу має й найтихіший шепіт – наприклад, незрозуміле для нас бубоніння шамана. Це доводить людину до хвороби, а то й до смерті.

Дедалі більше сучасних учених підтримує думку, що прокляття – це своєрідний вірус. Потрапивши в організм людини, він ослаблює, навіть руйнує її імунітет. За народним повір'ям, дія злого слова, "порча" (чітко вибудовані словесні структури) може проявлятися протягом семи років від дня посилання.

А якщо людина хоче звільнитися від негативної енергії зняти стрес? Що робити?

Науковці радять: не накликай зла на близьких, на інших людей, на свою країну. Переведи увагу на інше, щось для тебе важливіше, значніше, і тоді прикрість, завдана тобі, змаліє. Порівняй свої клопоти, біду зі ще більшими чужими, поспівчувай людям, і твоє горе стане меншим. Зрештою, тільки смерть непоправна, а все інше можна владнати.

Список використаних джерел:

1. Котляревський І. П. Енеїда / І. П. Котляревський, - К. «Бао», -384 с.
2. Нечуй Левицький І. С. Кайдашева сім’я / І. С. Нечуй Левицький, - К. «Національний книжковий проект», - 320 с.
3. Ромашин Є. І. Лихослів’я руйнує гени [Електронний ресурс] / Є. І. Ромашин - Режим доступу: http://firtka.if.ua/?action=show&id=54657