Мене звати Поліна Цюцюра, ще з дитинства я відчувала що маю любов та хист до мов та літератури, тому зараз я навчаюся на факультеті лінгвістики, на кафедрі теорії, практики та перекладу французької мови. Моє дитинство було сповненим творчості, від читацьких конкурсів, до 6 років музичної школи за фахом бандури. Перший свій вірш я написала саме під впливом українських народних пісень про козаків та любов до України. Пізніше, придумавши акомпанемент до нього, утворилася перша пісня про козаків та їхні неймовірні вчинки. Школа розкрила мої вміння писати не тільки вірші, але й прозу, тому я часто брала участь у різних конкурсах. Тоді я зрозуміла наскільки література цікава для мене, а особливо, її створення. Мистецтво, як кажуть, лікує, і це – чиста правда, адже кожного разу маючи натхнення написати щось, та втілюючи задум на папері, я ніби відпускаю усі проблеми та переживання. До певного часу я соромилась своїх творів, адже для мене це щось занадто особисте, але після занятть з сучасної української мови та літератури на нашому факультеті, я зрозуміла, що якщо ти маєш до чогось хист – цим потрібно пишатись, а не приховувати, і саме тому я вдячна за таку можливість, і дуже щаслива що маю нагоду приймати участь у справжньому літературному конкурсі.
