- Поняття «культура»: сутність, функції, структура.
- Полісементичність та поліфункціональність поняття «культура».
- Методологічні принципи вивчення історії української культури.
- Розвиток української культури в контексті світової цивілізації (культурні епохи, типи культур, світоглядні домінанти, художньо-стильові напрями).
- Українська культурологічна думка як розвиток європейської духовно-теоретичної традиції.
- Концепції походження української культури в працях дослідників ХУІІІ – ХХІ ст.
- Проблема історичної періодизації: основні етапи розвитку української культури.
- Категорія «українська культура як цілісна система».
- Екзистенціонально-антропологічні начала осягнення культури у «філософії серця» Г. Сковороди.
- Національна концепція культурно-історичного розвитку (М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш).
- Концепції походження української культури вчених-емігрантів (І. Крип’якевич, І. Огієнко, Д. Антонович).
- Українська культура в працях сучасних дослідників.
- Тарас Шевченко – визначна постать українського культуротворення.
- Феномен української ментальності: світоглядні універсалії.
- Ранні форми релігії. Ідея синкретичного Всесвіту.
- Первісна культура – археологічні пам’ятки культурних шарів в українському просторі.
- Протонеоліт України. «Неолітична революція» як доба системної соціальної трансформації та формування аграрної цивілізації. Зміни в системі світоглядних уявлень.
- Приналежність України до гіпотетичного культурно-історичного центру Землі (циркумпонтійська зона).
- Основні ознаки міфологічного світогляду.
- Структура і функції міфу, уявлення про сакральність простору і часу.
- Логіка міфологічного мислення: принцип антропоморфізму та закон «містичної співпричетності» (Леві Брюль). Архетипи міфологічної свідомості.
- Культи найголовніших божеств язичницького пантеону слов’ян. Ідея «священного шлюбу».
- Концепція Світового дерева як універсальної моделі організованого Всесвіту. Вертикальна та горизонтальні площини, числові характеристики Світового Дерева.
- Образ Світового дерева в народній творчості українців.
- Розвиток уявлень стародавніх слов’ян про первісний хаос та про світове яйце як символ порядку, світоустрою.
- Українська демонологія.
- Слов’янська культурна доба (ранні слов’яни, епоха раннього залізного віку, формування українського етносу, роль солярійного культу, формування архетипів «сонце», «дорога» тощо).
- Трипільська культура – найвизначніша культура неолітичної доби на землях України (періодизація, особливості, основні характеристики).
- Скіфи, їх культура та світогляд. Греко-скіфська пектораль.
- Ідея «Велесової книги» в контексті проблем «осьового часу».
- Значення запровадження християнства для еволюції культури в Київській Русі.
- Характерні ознаки та особливості феномену культури Київської Русі.
- Причини високого злету культури Київської Русі.
- Проблема вибору віри в часи Київської Русі. Феномен двовір’я.
- Виникнення писемності в Київській Русі. Слов’янські просвітителі Кирило і Мефодій.
- Особливості літературного процесу доби Київської Русі.
- Музична культура, героїчні пісні, скомороство, народні танці, обрядова народна пісенність доби Київської Русі.
- Особливості розвитку культури України в польсько-литовську добу.
- Ренесансно-гуманістичний світогляд в Україні в ХУІ-ХУІІІ ст.
- Формування національної самосвідомості в контексті ренесансних та реформаційних процесів загальноєвропейського змісту в ХУІ-ХУІІІ ст.
- Україна як східноєвропейський центр барокової культури. Національна самобутність культури України доби бароко.
- Братський рух кінця ХУІ – початку ХУІІ ст. та його релігійна і національно-політична роль в історії української культури.
- Києво-Могилянська колегія та її роль в українській гуманістичній думці.
- Діяльність київського митрополита Петра Могили.
- Видатні діячі української культури ХУІ – початку ХУІІ ст. (І. Галятовський, І. Гізель, С. Яворський).
- Формування та розвиток національно-самобутніх типів архітектурної забудови і жанрів мистецтва в ХУІ – ХУІІ ст.
- Козацтво як культуротворча сила української ідентифікації. Розвиток культури в умовах української козацької держави.
- Меценатська діяльність І. Мазепи у сприянні розвитку барокової архітектури і мистецтва.
- Український бароковий церковний розпис та іконографія ХУІ – ХУІІІ ст.
- Українська національна архітектурна школа (С. Ковнір, Ф. Старченко, І. Григорович-Барський).
- Доба пізнього бароко (рококо) в Україні. Архітектурні пам’ятки української культури ХУІІІ ст.
- Творчість Г. Сковороди – українського просвітителя та філософа. Наукове і культуротворче значення його творчості.
- Культуротворчі, соціально-економічні та геополітичні основи національного самовизначення української культури ХІХ ст.
- Напрями, форми і стилі культури України ХІХ ст.
- Кирило-Мефодієвське братство та його роль в національному самовизначення української культури ХІХ ст.
- Іван Котляревський – засновник класичної традиції в українській літературі.
- Культуротворче значення діяльності Т. Шевченка у генеруванні національної ідеї українського суспільства.
- Феномен творчості Миколи Гоголя як приклад містичного реалізму.
- Імпресіонізм та символізм – інноваційні тенденції української культури ХІХ ст. (творчість Лесі Українки, М. Коцюбинського).
- Осмислення української культури в наукових працях Д. Яворницького та М. Грушевського.
- Заснування та діяльність наукового товариства ім. Тараса Шевченка.
- Заснування стаціонарного українського театру М. Садовського.
- Мистецький і науковий внесок І. Франка у розвиток української культури.
- Меценатська діяльність як ментальній вимір української культури.
- Розвиток науки і освіти України в ХІХ ст.
- Заснування одного з фундаментальних технічних закладів України – Київського політехнічного інституту.
- Вплив історичних подій та соціальних трансформацій на динаміку розвитку української культури в першій половині – 80-х роках ХХ ст.
- Наукова та громадсько-політична діяльність М. Грушевського у контексті обґрунтування демократичних принципів української державності.
- Основні напрями модернізму в українській художній культурі першої половини ХХ ст.
- Художні інновації українського футуризму (М. Семенюк, Д. Бурлюк) та кубофутуризму (О. Богомазов, О. Екстер).
- Особливості українського супрематизму К. Малевича, скульптурної творчості О. Архипенка.
- Роль українського модернізму у розвитку світових тенденцій авангардного мистецтва.
- Формування концептуальних засад «новітньої» національної художньої культури у творчості художників, літераторів, діячів театрального мистецтва та музики у першій половині ХХ ст.
- Реалізм як провідний художній метод української радянської культури першої половини 80-х років ХХ ст.
- Значення кіномистецтва О. Довженка, С. Параджанова у розвитку української культури.
- Розвиток української науки і освіти ХХ ст. Досягнення українських вчених – В. Вернадського, Л. Чижевського, І. Сікорського, С. Корольова.
- Постмодернізм як явище культури постіндустріального суспільства України кінця ХХ–початку ХХІ ст.
- Українська культура в контексті процесів глобалізації.
- Здобутки і втрати української культури у другій половині ХХ ст.
- Мистецтво України 90-х років ХХ ст.
- Становлення інформаційного суспільства в Україні.
- Основні риси нової соціально-культурної ситуації в Україні в сучасних умовах.
- Перспективи збереження і розвитку національної української культури у контексті інформаційного суспільства.
- Характеристика культури мережевого спілкування в сучасній Україні.
- Медіакультура як ознака становлення інформаційного суспільства.
- Особливості впливу масової культури, її художньо-стереотипних форм на процеси ідентифікації сучасної людини.
- Сучасне українське мистецтво як форма соціальної комунікації.
- Український театр в кінці 80-х років ХХ – на початку ХХІ ст.
- Українська естрада П половини ХХ – початку ХХІ ст.
- Українське анімаційне кіно в ХХ – ХХІ ст.