Перелік питань для підготовки до екзамену з курсу “Історія української культури”
Без категорії
Поняття «культура»: сутність, функції, структура.
Полісементичність та поліфункціональність поняття «культура».
Методологічні принципи вивчення історії української культури.
Розвиток української культури в контексті світової цивілізації (культурні епохи, типи культур, світоглядні домінанти, художньо-стильові напрями).
Українська культурологічна думка як розвиток європейської духовно-теоретичної традиції.
Концепції походження української культури в працях дослідників ХУІІІ – ХХІ ст.
Проблема історичної періодизації: основні етапи розвитку української культури.
Категорія «українська культура як цілісна система».
Екзистенціонально-антропологічні начала осягнення культури у «філософії серця» Г. Сковороди.
Національна концепція культурно-історичного розвитку (М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш).
Концепції походження української культури вчених-емігрантів (І. Крип’якевич, І. Огієнко, Д. Антонович).
Українська культура в працях сучасних дослідників.
Тарас Шевченко – визначна постать українського культуротворення.
Феномен української ментальності: світоглядні універсалії.
Ранні форми релігії. Ідея синкретичного Всесвіту.
Первісна культура – археологічні пам’ятки культурних шарів в українському просторі.
Протонеоліт України. «Неолітична революція» як доба системної соціальної трансформації та формування аграрної цивілізації. Зміни в системі світоглядних уявлень.
Приналежність України до гіпотетичного культурно-історичного центру Землі (циркумпонтійська зона).
Основні ознаки міфологічного світогляду.
Структура і функції міфу, уявлення про сакральність простору і часу.
Логіка міфологічного мислення: принцип антропоморфізму та закон «містичної співпричетності» (Леві Брюль). Архетипи міфологічної свідомості.
Культи найголовніших божеств язичницького пантеону слов’ян. Ідея «священного шлюбу».
Концепція Світового дерева як універсальної моделі організованого Всесвіту. Вертикальна та горизонтальні площини, числові характеристики Світового Дерева.
Образ Світового дерева в народній творчості українців.
Розвиток уявлень стародавніх слов’ян про первісний хаос та про світове яйце як символ порядку, світоустрою.
Українська демонологія.
Слов’янська культурна доба (ранні слов’яни, епоха раннього залізного віку, формування українського етносу, роль солярійного культу, формування архетипів «сонце», «дорога» тощо).
Трипільська культура – найвизначніша культура неолітичної доби на землях України (періодизація, особливості, основні характеристики).
Скіфи, їх культура та світогляд. Греко-скіфська пектораль.
Ідея «Велесової книги» в контексті проблем «осьового часу».
Значення запровадження християнства для еволюції культури в Київській Русі.
Характерні ознаки та особливості феномену культури Київської Русі.
Причини високого злету культури Київської Русі.
Проблема вибору віри в часи Київської Русі. Феномен двовір’я.
Виникнення писемності в Київській Русі. Слов’янські просвітителі Кирило і Мефодій.
Особливості літературного процесу доби Київської Русі.
Музична культура, героїчні пісні, скомороство, народні танці, обрядова народна пісенність доби Київської Русі.
Особливості розвитку культури України в польсько-литовську добу.
Ренесансно-гуманістичний світогляд в Україні в ХУІ-ХУІІІ ст.
Формування національної самосвідомості в контексті ренесансних та реформаційних процесів загальноєвропейського змісту в ХУІ-ХУІІІ ст.
Україна як східноєвропейський центр барокової культури. Національна самобутність культури України доби бароко.
Братський рух кінця ХУІ – початку ХУІІ ст. та його релігійна і національно-політична роль в історії української культури.
Києво-Могилянська колегія та її роль в українській гуманістичній думці.
Діяльність київського митрополита Петра Могили.
Видатні діячі української культури ХУІ – початку ХУІІ ст. (І. Галятовський, І. Гізель, С. Яворський).
Формування та розвиток національно-самобутніх типів архітектурної забудови і жанрів мистецтва в ХУІ – ХУІІ ст.
Козацтво як культуротворча сила української ідентифікації. Розвиток культури в умовах української козацької держави.
Меценатська діяльність І. Мазепи у сприянні розвитку барокової архітектури і мистецтва.
Український бароковий церковний розпис та іконографія ХУІ – ХУІІІ ст.
Українська національна архітектурна школа (С. Ковнір, Ф. Старченко, І. Григорович-Барський).
Доба пізнього бароко (рококо) в Україні. Архітектурні пам’ятки української культури ХУІІІ ст.
Творчість Г. Сковороди – українського просвітителя та філософа. Наукове і культуротворче значення його творчості.
Культуротворчі, соціально-економічні та геополітичні основи національного самовизначення української культури ХІХ ст.
Напрями, форми і стилі культури України ХІХ ст.
Кирило-Мефодієвське братство та його роль в національному самовизначення української культури ХІХ ст.
Іван Котляревський – засновник класичної традиції в українській літературі.
Культуротворче значення діяльності Т. Шевченка у генеруванні національної ідеї українського суспільства.
Феномен творчості Миколи Гоголя як приклад містичного реалізму.
Імпресіонізм та символізм – інноваційні тенденції української культури ХІХ ст. (творчість Лесі Українки, М. Коцюбинського).
Осмислення української культури в наукових працях Д. Яворницького та М. Грушевського.
Заснування та діяльність наукового товариства ім. Тараса Шевченка.
Заснування стаціонарного українського театру М. Садовського.
Мистецький і науковий внесок І. Франка у розвиток української культури.
Меценатська діяльність як ментальній вимір української культури.
Розвиток науки і освіти України в ХІХ ст.
Заснування одного з фундаментальних технічних закладів України – Київського політехнічного інституту.
Вплив історичних подій та соціальних трансформацій на динаміку розвитку української культури в першій половині – 80-х роках ХХ ст.
Наукова та громадсько-політична діяльність М. Грушевського у контексті обґрунтування демократичних принципів української державності.
Основні напрями модернізму в українській художній культурі першої половини ХХ ст.
Художні інновації українського футуризму (М. Семенюк, Д. Бурлюк) та кубофутуризму (О. Богомазов, О. Екстер).
Особливості українського супрематизму К. Малевича, скульптурної творчості О. Архипенка.
Роль українського модернізму у розвитку світових тенденцій авангардного мистецтва.
Формування концептуальних засад «новітньої» національної художньої культури у творчості художників, літераторів, діячів театрального мистецтва та музики у першій половині ХХ ст.
Реалізм як провідний художній метод української радянської культури першої половини 80-х років ХХ ст.
Значення кіномистецтва О. Довженка, С. Параджанова у розвитку української культури.
Розвиток української науки і освіти ХХ ст. Досягнення українських вчених – В. Вернадського, Л. Чижевського, І. Сікорського, С. Корольова.
Постмодернізм як явище культури постіндустріального суспільства України кінця ХХ–початку ХХІ ст.
Українська культура в контексті процесів глобалізації.
Здобутки і втрати української культури у другій половині ХХ ст.
Мистецтво України 90-х років ХХ ст.
Становлення інформаційного суспільства в Україні.
Основні риси нової соціально-культурної ситуації в Україні в сучасних умовах.
Перспективи збереження і розвитку національної української культури у контексті інформаційного суспільства.
Характеристика культури мережевого спілкування в сучасній Україні.
Медіакультура як ознака становлення інформаційного суспільства.
Особливості впливу масової культури, її художньо-стереотипних форм на процеси ідентифікації сучасної людини.
Сучасне українське мистецтво як форма соціальної комунікації.
Український театр в кінці 80-х років ХХ – на початку ХХІ ст.
Українська естрада П половини ХХ – початку ХХІ ст.
