Перехід освіти на українську мову викладання, що здійснено відповідно до Конституції України, законів про мову і освіту, державних програм та ін., поставив перед викладачами, науковцями й мовознавцями низку значних наукових, технічних, методологічних завдань.
У практичному відношенні ці завдання зводяться до створення сучасної термінологічної бази природничих наук та видання різноманітної навчально-довідкової літератури українською мовою для навчальних закладів різних типів.
Особливе місце посідають в наш час термінологічні словники, які необхідні науковим працівникам, інженерам, викладачам, студентам різних спеціальностей. Словників такого типу потребують широкі кола науково-технічної громадськості, працівники видавництв і редакцій, інженерно-технічний персонал на виробництві.
Термінологічні словники, крім свого прямого призначення – дати український переклад термінів, покликані сприяти упорядкуванню і нормалізації української науково-технічної термінології.
Під час роботи над перекладом на передній план висуваються як мінімум дві проблеми. Перша з них пов’язана з використанням «правильної» термінології. Вирішити її покликані словники загального і спеціального призначення. Проте реальне життя таке, що завжди знаходиться слово або словосполучення, переклад якого важко або навіть неможливо знайти в словниках. Постійно працюючи зі спеціальними технічними текстами, доходиш висновку, що укладання спеціалізованих технічних словників є цікавим та нескінченним процесом. Важливо пам’ятати, що спеціалізованих словників «багато не буває». Це зумовлено специфікою роботи укладача словника, мовними проблемами, з якими він зустрічається у повсякденній роботі.
Друга проблема полягає в тому, що «правильна» термінологія повинна бути правильно вставлена в речення, що перекладається. Крім того, виникають труднощі й під час перекладу загальновживаних слів і словосполучень (особливо важко перекладати наукові статті та передмови до монографій та книжок, де, як правило, думки передаються «закрученими» і дуже громіздкими реченнями, що може викликати труднощі навіть у досвідченого фахівця).
Глянемо на означені проблеми очима перекладача, який змушений працювати в умовах жорсткого ліміту часу. Укладач намагався переробити свою картотеку термінів таким чином, аби самостійно наблизитися до вирішення зазначених вище проблем. Були проаналізовані словники термінів, що видавалися раніше різними інститутами та видавництвами (згадаймо Російсько-український словник зварювальної термінології (видавництво АН УРСР, 1964 р.), Збірник російсько-українських термінів зварювання та споріднених технологій (ІЕЗ ім. Патона, 1995 р.). Але на даний момент вони є бібліографічною рідкістю.
Варто зазначити, що створення власної картотеки термінів і понять (особливо в технічній галузі) є роботою цікавою і навіть азартною. В процесі добору матеріалу доводиться опрацьовувати дуже багато нового і невідомого матеріалу. Під час роботи до рук укладача потрапила книжка «Теоретична механіка» проф. Н.Е. Жуковського (видавництво ДВОУ, 1932 р.). Це видання 30-х років має навіть короткий (українсько-російський) термінологічний словничок, настільки цікавий сучасному читачеві, що деякі слова з нього буде наведено нижче:
вершляг – кувалда
вільність – свобода
вислідна – равнодействующая
гонок – шатун
загаяний рух – замедленное движение
злучник – муфта
корба – кривошип
крутень – шкив
кут збочення – угол смежности
люнета – зрительная труба
мутра – гайка
невтральна рівновага – безразличное равновесие
обмежник – связь
рушій – двигатель
толок – поршень
трям – балка
Технічна термінологія 30-х років, безумовно, дуже цікава і ще чекає на свого дослідника. Але в своєму словнику укладач свідомо уникав подібних термінів, розраховуючи насамперед не на істориків мови, а на людей, щоденно пов’язаних з роботою над сучасними технічними текстами.
Враховуючи сказане, до словника не ввійшли застарілі технічні терміни, а також терміни, що не набули значного поширення в науково-технічній літературі, діалектні термінологічні назви, фірмові назви обладнання та вузьковиробничі терміносполуки. У роботі також приділялась увага вилученню русизмів, якими абсолютно необґрунтовано засмічувалась українська мова – адже існують власне українські терміни.
Джерелом поповнення реєстру словника слугувала сучасна наукова література – монографії, журнальні статті, енциклопедії, тлумачні й термінологічні словники та навчальні посібники. Це дало змогу включити нові слова, які ввійшли до української мови в останні десятиліття. Пропонований реєстр слів в основному є достатнім для читання книжок і статей будь-якого рівня складності.
Слова розташовані в алфавітному порядку за так званою безгніздовою системою. Дієприкметникові форми, які перекладаються українською мовою за допомогою слів «який», «той що», у словнику не наводяться.
Під час роботи укладач побачив, що поява нових термінів, які висвітлюють безперервний розвиток технологій, не дає можливості охопити найновіші термінологічні одиниці. Ці пропуски планується заповнювати у подальшій роботі.
Отже, створення нових термінологічних словників є дуже актуальним, а зазначений словник сприятиме упорядкуванню і нормалізації української науково-технічної термінології.
Література:
- Войналович О. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять) / О. Войналович, В. Моргунюк. – К.: Вирій, Сталкер, 1997. – 256 с.
- Українсько-російський словник наукової термінології / укл.: М.П. Годована, В.С. Марченко, О.І. Нечитайло, Л.О. Симоненко та ін.; за заг. ред. Л.О. Симоненко. – К.; Ірпінь, 2004. – 403 с.
- Російсько-український науково-технічний словник (30 000 слів) / уклад.: В. Перхач, Б. Кінаш; наук. ред. В. Перхач. – Львів, 1997. – 456 с.
- Саврук М.П. Українсько-англійський науково-технічний словник / М.П. Саврук. – К., Наукова думка, 2008 – 912 с.
