Герасимчук В.А. Специфіка художності в літературному тексті // Мова і культура: Наук. вид. – К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2007. – Т. 1 (89), вип. 9. – С. 189-192.
Слід зауважити, що категорія художності у сучасній науковій думці і загалом у художній культурі, де вона відіграє евристичну роль, доволі невизначена. Художність у літературному тексті може розгортатися в різноманітних модусах, передовсім як художня реальність конкретного твору і художня реальність, яка виходить за межі конкретного твору. Спираючись у своїх теоретичних розвідках на закон О. Потебні про «внутрішню форму слова», на філософські праці О. Лосського, П. Флоренського, М. Бердяєва, які вийшли на простори онтології людської думки, М. Гей розробляє спільну для філософського, міфологічного, релігійного і художнього мислення категорію – метахудожність. Художність розширює смисловий обсяг в рамках самого тексту, метахудожність – за його рамками.
