Error message

  • Strict warning: Only variables should be passed by reference in eval() (line 3 of /var/www/clients/client232/web273/web/arch/modules/php/php.module(80) : eval()'d code).
  • Warning: file_get_contents(http://kpi.ua/rss.xml): failed to open stream: Connection refused in eval() (line 34 of /var/www/clients/client232/web273/web/arch/modules/php/php.module(80) : eval()'d code).
  • Warning: file_get_contents(http://fl.kpi.ua/rss.xml): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.1 404 Not Found in eval() (line 26 of /var/www/clients/client232/web273/web/arch/modules/php/php.module(80) : eval()'d code).

Новини кафедри

Тези до методичного семінару 1. Закони логіки Логіка - наука про закони і різновиди мислення, способи пізнання та умови істинності знань і суджень. Як і будь-якій науці, логіці притаманні певні закони, а саме: закон тотожності; закон несуперечності; закон виключеного третього; закон достатньої підстави; Логічний закон в загальному розумінні – внутрішня суттєва, необхідна взаємозв'язаність між логічними формами у процесі побудови роздумів. Це свідчить про обов′язкове застосування їх на практиці...
Сторітелінг – один із методів донесення інформації до аудиторії. Його суть полягає в тому, що оратор розповідає історію (найчастіше, виходячи із власного життєвого досвіду), вкладаючи в неї своє бачення певної контекстуальної думки, моралі, ставлення до конкретної ситуації і таке інше. Сприймати інформацію набагато легше, якщо вона пов’язана із життям, асоціюється з певними переживаннями, думками, подіями тощо. Саме тому методика сторітелінгу набула неймовірної популярності в сучасному...
Неокласики увійшли в історію української культури як група поетів, перекладачів та літературознавців, творчість яких припала на період 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст., який за назвою відомої антології Ю. Лавріненка означують як «Розстріляне Відродження». Ядро цієї групи склали Микола Зеров, Максим Рильський, Михайло Драй-Хмара, Павло Филипович, Освальд Бургардт, що з 30-х років виступав під псевдонімом Юрій Клен. Це те «гроно п’ятірне нездоланих співців», про яке йдеться у сонеті «Лебеді» (1928...
Нині Україна впевнено стає на ринковий шлях розвитку економіки, а життя суспільства значною мірою орієнтоване на приклад розвинених зарубіжних країн. З огляду на це виникає необхідність називати реалії, що з’являються в процесі історичного розвитку. Найпростіше використовувати лексику, вже існуючу в європейських мовах. Однак на цьому шляху ми можемо зустрітися з низкою проблем, які мають цікаву історію. Ставлення до запозичень у носіїв української мови неоднозначне: є особи, які відстоюють...
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 156/2018 Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України З метою забезпечення додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя та на всій території України, посилення її консолідуючої ролі в українському суспільстві як засобу зміцнення державної єдності, ураховуючи необхідність захисту...
8 березня 2018 року виповнилося 204 роки від дня народження геніального українського поета – Тараса Шевченка. Студенти КПІ ім. Ігоря Сікорського відзначили цю дату, підготувавши доповіді, власні вірші та пісні. 7 березня студенти факультету лінгвістики разом із завідувачкою кафедри української мови, літератури та культури Онуфрієнко Оленою Петрівною провели святковий захід із нагоди 204 річниці від дня народження Кобзаря. Студенти нашого факультету вшанували у своїх виступах величну постать...
Українська нація, яка так довго жила з нав’язаним і нав’язливим почуттям меншовартості, забуттям власної ідентичності, навчена фальшивої історії, не могла віддавати належне місце не лише зарубіжним діячам, захисникам українських інтересів, але й навіть своїм представникам та їхньому культурному надбанню, ідентифікувати себе з цим надбанням, аналізувати, заперечувати, запозичувати, оцінювати значення інших у власному захисті й формуванні держави. Донедавна, взагалі, вважалося неприйнятним...
Загальновідомо, що писемність – найважливіша ознака і складова частина культури будь-якого народу, хоч проблема походження слов’янської писемності й досі достеменно не з’ясована. Причина цього – недостатність джерел і той факт, що існує дві слов’янські азбуки: глаголиця та кирилиця. Яка з них давніша і яку винайшов слов’янський просвітник Кирило? Ось і питання, яке вже багато років хвилюють славістів усього світу. Створення однієї з перших слов’янських азбук, за допомогою якої були записані...

Pages