У статті висвітлено жанрову своєрідність роману «Честь» М.Могилянського. З’ясовано обставини написання роману, намагання письменником його опублікувати, розкрито причини, чому роман не побачив світ за життя письменника. Проаналізовано проблемно-тематичний комплекс роману, де автор торкнувся наболілих питань сучасності: честі – громадянської, особистої, професійної, національної, оригінальну жанрову специфіку короткого роману, малопоширеного в українській літературі. Проаналізовано причини відмови письменника від традиційних для романіста принципів панорамного зображення, досліджено творчо-психологічні корені романних задумів, відзначено свідомо-раціональне, осмислене бажання письменника сконденсувати драматизм подій і зміст людських характерів. Акцентовано на авторському роздумові про жанрову спресованість твору, його жанровизначення, якісно новому рівні психологічного аналізу та художнього узагальнення роману, тяжінні до жанру інтелектуального роману. Вказано, що розв’язуване М.Могилянським у романі коло проблем має певну спільність з ідеями письменників-романістів сучасної йому епохи.
