Стаття присвячена вивченню граматичних особливостей адвербіального складу української мови та розглядає прислівник як складову семантичного поля порівняння, виділяє у цій групі словникові та авторські неологізми.
Метою статті передбачена характеристика прислівникових одиниць з порівняльним змістом, автор частково характеризує історію таких слів та розглядає їх функції компаративно: у межах наукового, у ролі терміна, та поетичного мовлення у ролі епітета. Наукове використання, на переконання автора, увиразнює нейтральне мовлення, проте йдеться не про образність. а про пояснення, натомість художнє мовлення сповнюється художніми зворотами, що забезпечує естетичність та експресивність таких текстів.