ЛУК`ЯНЧУК Л.Я.
кандидат історичних науккафедра української мови, літератури та культури
Національний технічний університет України «КПІ».
МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ В ЕПОХУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ.
Ключові слова: глобалізація, вестернізація, інтеграція, комунікація, мультилінгвізм, міжкультурна комуніка
Нагальною потребою сьогодення в українському суспільстві є розуміння і спілкування більше ніж однією мовою. Науковці вивчають і систематизують досвід європейських країн вивчення іноземних мов з метою залучення в національну освітню систему. Однак для того, щоб людина висловила бажання додатково вивчати іншу мову потрібна мотивація, яка формується, перш за все, на основі знань – теоретичних, історичних, політичних, економічних тощо та безпосередньо пов`язана з навчанням або отриманням роботи в інших країнах, чи в Україні і передбачає спілкування іноземною мовою. Однак, серед навчальних дисциплін для студентів технічних факультетів відсутній інтегрований навчальний курс, який би знайомив їх з процесами глобалізаціі, міжкультурною комунікацією, політикою мультилінгвізму тощо. Хоча в навчальних програмах деяких гуманітарних дисциплін є теми, де ці питання передбачено вивчати. Так, в навчальному курсі «Історія української культури» є тема «Специфіка трансформацій української культури кінця ХХ – початку ХХ ст.». При вивченні її студенти знайомляться з розвитком культури України в умовах становлення інформаційного суспільства, з феноменом міжкультурного українського простору, європеїзацією, медіакультурою, культурою мережевого спілкування тощо. Але на всі ці питання навчальною програмою виділено всього 4 години (одна лекція і одне семінарське заняття), що є дуже замало. Крім того, ці теми, як правило, є в програмі останніми.
В зв`язку з цим знання деяких студентів не завжди відповідного рівня, а іноді взагалі відсутні, а саме: студенти не володіють термінологією, не орієнтуються в історико- культурній ситуації, не чули про політику мультилінгвізму, розроблену в країнах Євросоюзу і та ін. Так, з опитаних 45 студентів факультетів першого рівня університету лише 16 дали позитивну відповідь на питання «Чи знайоме вам слово мультилінгвізм?». На питання «Що слово мультилінгвіз означає для вас?» – не відповів жоден студент.
Разом з тим, усі студенти вказали, що володіють трьома мовами (українською, російською, англійською), німецькою – 3, французькою – 6, іспанською – 1, словацькою – 1, білоруською – 2. Відповіді на питання свідчать, що студентська молодь хоче додатково вивчати інші іноземні мови (західні або східні), бути членами клубів або громадських організацій для більш глибокого ознайомлення з культурою країн Європи, Азії, Америки. Декілька студентів вважають недостатнім рівень своїх знань іноземної мови. Побудова стратегії мовної політики України відбувається з урахуванням європейських інтеграційних процесів, а саме реалізації ідентичної політики навчання іноземних мов. Це буде сприяти впровадженню мовної політики ЄС на шляху інтеграції України в Європу та європейський освітній простір, забезпеченню можливостей працевлаштування для громадян Європи, підвищенню їхньої конкурентоспроможності, відкриває більший доступ до освітніх послуг і прав людини, впливає на побудову європейського суспільства через міжкультурне спілкування [13].
Таким чином,в умовах глобалізації для розвитку міжкультурної комунікації (основного способу людського спілкування) важливе значення належить державній мовній політиці, яка повинна фінансуватися і проводитися з урахуванням потреб суспільства. В сучасному суспільстві мовна політика це – політика мультилінгвізму.
