КПІ
ФЛ КПІ
  • Українська

З Україною в серці та на сцені (до 150 – річчя від дня народження видатної співачки Соломії Крушельницької)

23 вересня 2022 року виповнюється 150 років із дня народження видатної співачки Соломії Крушельницької. Президент України підписав указ про відзначення річниці, у якому передбачено проведення низки заходів. Національний банк України виготовить та випустить в обіг ювілейні монети, а Укрпошта — марки і конверт, присвячених 150-річчю від дня народження Соломії Крушельницької, та здійснить спецпогашення поштової марки.

Соломія Крушельницька народилася у сім’ї священника. Вчитися музиці та  співати Соломія почала з шести-семи років. 1893 року Крушельницька закінчила Львівську консерваторію. Восени 1893 року Соломія їде до Італії, де її вчителями стали знамениті Фауста Креспі (спів; підготувала не одну знамениту співачку, вважала Соломію найздібнішою зі своїх учениць) і професор Конті (драматична гра і міміка).

У другій половині 1890-х років почались її тріумфальні виступи на сценах театрів світу: Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі в операх «Аїда», «Трубадур» Д. Верді, «Фауст» Ш. Гуно, «Страшний двір» С. Монюшка, «Африканка» Д. Меєрбера, «Манон Леско» і «Чіо-Чіо-Сан» Д. Пуччіні, «Кармен» Ж. Бізе, «Електра» Р. Штрауса та інших.

У своїх мемуарах сестра Крушельницької Олена пише про характер Соломії: «Кожного дня вона по п’ять-шість годин займалася музикою і співом, а потім ще йшла на лекції з акторської гри… додому приходила стомлена. Але ніколи не скаржилася. Я не раз дивувалася, звідки в неї стільки сил та енергії. Та сестра так пристрасно любила музику і спів, що без них, здалося, не було б для неї життя…Соломія за своїм характером була великою оптимісткою, але завжди чомусь відчувала якесь незадоволення собою… до кожної ролі готувалася старанно. Щоб розучити партію їй досить було тільки переглянути ноти, які вона читала з листа, як читають друкований текст. Напам’ять партію вивчала за два-три дні. Та це було тільки початком роботи…»

Незабутній оксамитовий голос, діапазон майже у три октави, високі професійні якості музикантки, яскрава сценічна зовнішність – все це зробило Соломію Крушельницьку унікальним явищем оперної культури на межі ХІХ–ХХ століть. Саме завдяки її голосу і артистичному таланту Джакомо Пуччіні вдалося врятувати свою оперу «Мадам Баттерфляй», що провалилася у першій редакції. Після вистави зворушений Джакомо Пуччіні, котрий повернув собі творчу честь, надіслав Крушельницькій фотокартку із присвятою «неперевершеній та найчарівнішій Баттерфляй (Джакомо Пуччіні, Торре дель Лаго, 1904)».

Також Соломія Крушельницька була однією з перших виконавець ролі Саломеї однойменної опери Ріхарда Штрауса.

Найвимогливіші критики світу називали Соломію Крушельницьку «незабутньою Аїдою», «єдиною в світі Джокондою», «найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан», «неповторною Галькою», «ідеальною Брунгільдою», «вражаючою Валькірією», «найпрекраснішою Саломеєю», «винятковою Лорелеєю» тощо. За свідченням тогочасної світової преси, майже у кожній ролі вона була неповторною, а у багатьох лишається й досі неперевершеною.

Соломія Крушельницька першою пропагувала українські народні пісні, твори вітчизняних композиторів у Європі, Африці й Америці. Ні слава, ні тріумф ніколи не заважали їй підтримувати тісні зв’язки зі своєю Батьківщиною, рідним народом, з діячами української культури – Іваном Франком, Лесею Українкою, Миколою Лисенком, Ольгою Кобилянською та іншими. Щороку вона приїжджала до Галичини, де обов’язково виступала з концертами у великих і малих містах та селах. Свої виступи під час гастролей Соломія Амвросіївна завжди закінчувала мелодійними українськими піснями.

Крушельницька гастролювала аж до 66 років, і лише смерть чоловіка у 1938 році змусила її завершити всі турне.

Її нагороджували епітетами «неперевершена», «єдина», «неповторна», «незрівняна». Один із найяскравіших італійських поетів кінця ХІХ – початку ХХ ст. Габріеле д’Аннунціо присвятив Крушельницькій «Поетичний спомин», який згодом поклав на музику композитор Ренато Броджі:

«Вона опустила очі додолу,

У винятковій тиші

Здалося відкриються безкрайні простори.

О! А якщо назавжди під несподіваним громом

Ми можемо залишитися німі?

Повільно Вона підіймає очі,

Відкриває вуста конвульсивні й безкровні,

Чую перші слова незвичайні,

Що падають, як краплі крові,

від рани, яка кровоточить».

(переклад – А. Г.)

Співачка прожила щасливе життя оперної зірки першої величини, але часто цитувала своїм учням слова Енріко Карузо: «Усім молодим людям, які прагнуть в оперу, мені хочеться гукнути: “Отямтесь! Це дуже важка професія. Навіть коли у вас пристойний голос і солідна освіта, ви мусите ще освоїти величезний репертуар ролей. А для цього потрібні роки наполегливої праці і виняткова пам’ять. Додайте сюди сценічну майстерність, яка так само вимагає навчання і без якої в опері не обійтися. Треба вміти рухатися, фехтувати, падати, жестикулювати, тощо. І нарешті, при теперішньому стані опери, необхідно володіти іноземними мовами”». Від себе Крушельницька ще додавала кілька порад, зокрема як поводитися з колегами на сцені.

Соломія  Крушельницька померла 16 листопада 1952 року. Її поховали у Львові на Личаківському цвинтарі.

Іменем Соломії Крушельницької названі Львівський оперний театр, безліч вулиць, музичних шкіл по всій Україні, її життю присвячено багато історико-біографічних і документальних фільмів.

В Україні діють два музеї Крушельницької. З 1963 року працює Музей-садиба співачки у єдиному уцілілому після Другої світової війни житловому будинку колишнього маєтку родини Крушельницьких у селі Біла на Тернопільщині (там родина жила з 1878 року). А 1989-го року у колишньому львівському будинку Соломії Крушельницької (на вулиці, в 1999 році перейменованій на її честь) був відкритий Музично-меморіальний музей, де відбуваються не лише лекції та екскурсії, а й камерно-вокальні концерти.

Скульптурний портрет Крушельницької встановлено у залі театру «Ла Скала» поруч з іншими світовими оперними співаками.

Використана література:

1.Врублевська, В. В.  Соломія Крушельницька : роман-біографія. Київ : Дніпро, 1986. 358 с.

2.Соломія Крушельницька. Шляхами тріумфів : статті та матеріали / упоряд.: П. Медведик, Р.  Мисько-Пасічник ; наук. ред. М.  Зубеляк.  Тернопіль : Джура, 2008. 391 с.

S. Krushelnytska “Madama Butterfly” Un bel di vedremo … 

Лілія СИДОРЕНКО