Дискусії з найважливіших питань політичного, соціального, духовно – культурного та літературного розвитку стали невіддільною складовою історії української культури ХХ ст. У центрі обговорення був широкий спектр проблем, зокрема пошук подальших шляхів розвою української культури, питання її національної самобутності, її захист від асиміляторських впливів колонізаторів, місія творчої особистості як представника поневоленої нації тощо. У тій чи іншій формі ці питання проявились у всіх дискусіях ХХ ст.
Серед відомих дискусій початку століття слід згадати полеміку Івана Франка і Лесі Українки, що увійшла в історію під назвою «непорозуміння між своїми», суперечку між відомим критиком Сергієм Єфремовим і ранніми українськими модерністами, полеміку між модерністами, що гуртувались навколо журналу «Українська хата» і їхніми опонентами з газети «Рада». За усіх відмінностей у поглядах усі учасники зазначених дискусій уболівали за подальший розвиток української культури як рівної серед інших європейських культур.
Особливо гострою і насиченою була літературна дискусія 1925-1928 рр. з питань ідейно-естетичної орієнтації українського письменства, його масовості і художньої майстерності. ЇЇ започаткував своїми памфлетами відомий письменник Микола Хвильовий. Дискусія швидко з суто літературних питань перейшла на проблеми перспектив історичного буття України та розвитку національної культури в цілому.
Своєрідним підсумком дискусій першої половини ХХ ст. стала дискусія у середовищі української творчої інтелігенції, яка опинилась після завершення Другої світової війни у таборах переміщених осіб. Відправною точкою дискусії стала доповідь літературного критика Юрія Шевельова (Юрія Шереха) «Стилі сучасної української літератури на еміграції»(1945). У ній дослідник висловив ідею створення національно-органічного стилю як магістрального напрямку розвитку української літератури. Шерехівська ідея викликала бурхливе обговорення у колах української еміграції, виявила різне бачення ними шляхів збереження і розвитку національної культури.
Слід зазначити, що згадані вище дискусії не мали суто абстрактно-теоретичної спрямованості, у більшості з них крім питань загальнокультурного та літературного характеру порушувались актуальні проблеми національного буття.
Доц. Сергій Денисюк
