КПІ
ФЛ КПІ
  • Українська

Мовна та мовленнєва компетентності як складові підготовкистудентів технічних спеціальностей

  1. Основні завдання ЗВО під час мовної підготовкистудентів технічних спеціальностей.
  2. Мовна та мовленнєва компетентності.
  3. Необхідність розробки нових ефективних підходів до навчання дисциплін гуманітарного циклу.
  4. Компонентами комунікативної мовної та мовленнєвої компетентності дослідника
  5. Запорука високої професійної компетентності.

Які завдання ставлять заклади вищої освіти під час мовної підготовки студентів технічних спеціальностей?

Сьогодні перед ЗВО постають нові шляхи у підготовці концепції щодо змісту й організації навчання студентів технічних спеціальностей та вдосконаленню методики навчання гуманітарним дисциплінам для успішної комунікації у майбутній дослідницькій діяльності. Таким чином, навчання студентів технічних спеціальностей дисциплінам гуманітарного циклу:   «Українська мова за професійним спрямуванням», «Культура мови та ділове мовлення», «Засади усного професійного мовлення» сприяє формуванню у майбутніх фахівців технічного профілю належної мовної та мовленнєвої компетентності, зумовлює вдосконаленню мовленнєвих здібностей, умінь, знань у реалізації комунікативних проєктних завдань.

Яке визначення мовної та мовленнєвої компетентності?

У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» термін мовна компетенція визначено як знання норм і правил сучасної української літературної мови, уміле їх використання у процесі мовлення, система вироблених і засвоєних у процесі мовленнєвої діяльності мовознавчих правил, достатніх для сприйняття й вербального відтворення явищ об’єктивної дійсності.

Мовленнєва компетенція – це уміння говорити, слухати, читати, писати, тобто уміння, пов’язані з мовленнєвою діяльністю, з побудовою діалогічних і монологічних висловлювань у конкретній ситуації, відповідно до рівнів мовної компетенції учасників спілкування [1, с. 146].

Що викликало необхідність розробки нових ефективних підходів до навчання дисциплін гуманітарного циклу?

Викладачі  кафедри української мови, літератури та культури  вказують про необхідність розробки ефективних підходів до навчання дисциплін гуманітарного циклу, де студенти виступають активними учасниками процесу самостійного здобуття знань для професійного й особистісного розвитку. Основним змістом зазначених підходів є способи організації навчальної діяльності: широке використання колективних, групових та парних форм роботи, вирішення проблемних завдань, співпраця викладача та студентів  [2,  с.  68].

Перспективним вважаємо комунікативно зорієнтований підхід, згідно з яким у змісті дисциплін гуманітарного циклу виокремлено чотири провідні сфери: професійна сфера, сфера сервісу, сфера особистісних контактів і сфера культури, з урахуванням яких розроблено систему вправ і завдань, спрямованих на формування професійно зорієнтованого мовлення [3,  с.  76].

Які компонентами комунікативної мовної та мовленнєвої компетентності дослідника?

Важливими компонентами комунікативної мовної та мовленнєвої компетентності дослідника входять такі навички:

  • уміння налагоджувати контакт з партнерами;
  • уміння ставити та аргументовано давати відповідь на запитання;
  • уміння вести «коротку розмову»;
  • уміння стимулювати партнера до прояснення його позиції, пропозицій;
  • уміння «чути» та зрозуміти наміри партнера;
  • уміння сприйняти та зрозуміти те, що партнер не в змозі висловити;
  • уміння передати партнеру, що його почули та зрозуміли;
  • уміння контролювати емоційне напруження під час розмови та ін. [2, с.101].

У чому полягає запорука високої професійної компетентності?

Рівень професійної комунікативної компетентності студентів технічних спеціальностей безпосередньо залежить від здатності свідомо розвивати свій потенціал, самоудосконалюватися, засвоювати базовий рівень навчання в умовах сучасної університетської освіти. На одному із практичних занять курсу «Українська мова за професійним спрямуванням», що присвячене темі «Риторичний виступ (промова)» надається можливість студентам проаналізувати своє і чуже мовлення:

– чи достатній лексичний запас для виголошення промови?

– чи правильно утворені орфоепічні, граматичні,  стилістичні форми під час виступу?

– чи були недоліки мовленнєвої підготовки промови?

– чи влучно використовувалися невербальні засоби?

Отже, завдяки різноманітним  підходам на лекціях та практичних заняттях під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу формується мовна та мовленнєва компетентність студентів технічних спеціальностей, що допомагає реалізувати свої задуми під час здійснення проєктної діяльності та стати успішною людиною.

Список використаних джерел:

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВГФ: «Перун», 2001.  1440 с.
  2. Діденко О.В. Теоретико-методичні засади формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України : дис. канд. пед. наук : 13.00.04  Луганськ, 2009.  533 с.
  3. Тільняк Н. В. Реалізація комунікативно зорієнтованого підходу

до навчання української мови бакалаврів технічних спеціальностей : дис. канд. пед. наук : 13.00.02 – теорія та методика навчання (українська мова). Київ, 2015.  249 с.

Неоніла Тільняк