День української писемності та мови — свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається, починаючи з 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма видав Указ «Про День української писемності та мови». Свято традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця (письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.
Цьогоріч День української писемності та мови вперше відзначаємо 27 жовтня.
28 липня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про зміну дати святкування, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена — з 9 листопада на 27 жовтня. Причиною внесення змін став перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар.
Традиційно до цього свята в Україні та за її межами проводиться багато заходів з популяризації української мови, серед яких і Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано з 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.
В це свято також:
- покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю
- відзначають найкращих популяризаторів українського слова
- заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою
- проводиться Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика
- проводяться громадські акції та перформанси на підтримку української мови
Українська мова є однією із слов’янських мов. У її становленні брали участь не лише слов’янські племена, але і іраномовне та тюркомовне населення. Так, візантійський дипломат Пріск Панійський при описі звичаїв гунів, які мешкали в тому числі на території України, згадує слова «мед» та «страва».
Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою, датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» була включена у граматику Яна Богослова. Але через смерть автора ця книга не побачила світ. Першим надрукованим «Букварем» вважається підручник Івана Федорова XVI століття, який зараз знаходиться у бібліотеці Гарварду.
Донедавна українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість на декілька сотень. Недарма українську мову називають солов’їною, адже вона багата на епітети, її звучання неймовірне. Рідна мова утворює зв’язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього.
У сучасній Україні рідну мову оберігають, вшановують та розвивають. З кожним днем все більше людей бажають або повернутися до мови своїх предків, або вивчити мову корінного населення, зацікавлюється у глибинному вивченні мови.
Лілія ДИНІКОВА
