Хто сьогодні не знає історію нерозважливого ґобіта, який вирушив із затишної нірки назустріч Пригоді? І хто не пам’ятає могутнього і доброго перевертня Бйорна – людину-ведмедя, який прихистив тринадцятьох гномів, одного ґобіта і одного мага? Так от, наша історія, ніяк не пов’язана з Торином і Компанією, хіба-що назвою міста: Бйорнстад – «Ведмеже місто».
Шведський блогер-письменник (чи вже, радше, письменник-блогер, адже кількість романів щороку зростає на радість читачам) Фредрік Бакман занурює нас в атмосферу невеликого провінційного міста, яке бореться із величною природою, із політиками, з сусідами-конкурентами, саме із собою за існування, за життя. Історія дуже реалістична (цим і захоплює) і багатогранна – власне таким і є життя. Герої неоднозначні, неідеальні, немає звичних «антагоністів», «протагоністів» – і це робить їх «живими». Складається враження, що усе, викладене у романі, було просто підглянуте автором, а чи не є це найвищою мірою майстерності?
Про що ця історія? Відповідей може бути багато. Про хокей. Про підліткову дружбу і дорослішання. Про батьків, які люблять свою роботу і дітей так сильно, що не знають, чим поступитися. Про спорт. Про секс. Про бійки. Про боротьбу за життя – за краще життя. Про купу соціальних проблем, які однакові в усіх куточках світу. Про…
Але я сказала б інакше: це історія про ВИБІР. Усі герої роблять вибір, і від цього помаху крил метелика хитається світ. І, на жаль, ми часто бачимо наслідки, коли вже пізно думати про причини.
Бакман любить інтригувати і вміє дивувати неочікуваними поворотами, пише коротко і просто (як блогер). Він змушує полюбити героїв з усіма їхніми недоліками й чеснотами, шляхетними та підлими вчинками, такими, як вони є. Такими, як є люди. Він просто вчить ЛЮБИТИ ЛЮДЕЙ.
