Герасимчук В.А. Роман культури // Філософська думка. – К., 2006. – № 5. – С. 38–53.
У статті репрезентується текст культури як особливий тип художнього тексту, особливе його буття, як певна ідеалізована модель, що абсорбує в певних смислових константах, структурах специфічні онтологійні, аксіологічні та філософсько-антропологічні ознаки. Підкреслюється, насамперед естетична сутність тексту культури. Спираючись на чуттєве, інтуїтивне розуміння культури як чогось довершеного і досконалого, текст культури демонструє прагнення закарбувати вічне, ідеальне, непроминуще; тут і повторюваність, і пошук «зразка» для увічнення і пошук того «золотого часу», який би зібрав ці «зразки», чим ствердив би вищість ідеальних смислових констант над скороминущими і плинними.
