Герасимчук В.А. Архетипіка Тараса Шевченка // Феномен Тараса Шевченка: Зб. наук. матеріалів. – К.: Нац. агр. ун-т, 2015. – С. 26–28.
Естетика Тараса Шевченка завжди корелює з архетипами. Хоча самі архетипи мають онтологічну суть і межі естетичного в них чітко не окреслюються, естетика Тараса Шевченка, поза сумнівом, архетипічна. У ній рельєфно проявляються всі ознаки архетипічного художнього мислення. Емоційна складова архетипу у творчості Тараса Шевченка постійно демонструється розмаїттям чуттєвого спектру, що своєю чергою впливає на емоції читача. Культурно-незалежна повторюваність архетипу як несвідомої образної структури, на наш погляд, також використовується в текстах Тараса Шевченка як ірраціональний феномен, а не свідомий художній прийом, звідси архаїчні фольклорні порівняння, фольклорні образи, фольклорні сюжетні колізії. З іншого боку, архетип, свідомо відображений у тексті, як і належить йому, стає символом або концептом.
