Тема: «Культура мовної поведінки в професійній сфері. Тренувальні вправи»
Дата, місце: 11.12.2015 р., НТУУ «КПІ».
Час проведення: 16:15 – 18:00.
Керівники гуртка:Тільняк Н.В., Сидоренко Л.М. викладачі кафедри української мови, літератури та культури.
Тема заняття:Особливості використання фонетико-інтонаційного аспекту в усній формі наукового мовлення дослідників.
Мета:з’ясувати особливості прояву мовної поведінки між співучасниками наукового діалогу, визначити основні правила мовної комунікації.
Особливе місце фахівці з теорії мовленнєвої діяльності приділяють мовній діяльності як мотиваційному свідомому мовному прояву, а мовній поведінці – як позбавленому усвідомленогомотивування автоматизованому мовленнєвому прояву.Мовна поведінка людини тісно пов’язана з особливостями виховання, місцем народження та навчання, а також особливостями національної спільноти та середовищем де безпосередньо відбувається спілкування.
В соціально орієнтованому спілкуванні мовна поведінка людей має ряд особливостей. Відзначимо основні правила мовноїкомунікації:
1)висловлюванняміститьрівностількиінформації, скількипотрібно для виконанняосновної метиспілкування, зайва інформація може вводить в оману співрозмовника;
2) висловлюваннямає бути правдивим;
3) висловлення повинно відповідати предмету розмови;
4) уникатинезрозумілихвисловів,неоднозначності, багатослів’я.
Особливістьмовноїкомунікації в соціальнійвзаємодіїпов’язана з певнимиочікуваннями з боку отримувачівповідомлення. Причомуціочікуванняобумовленібільш-меншстійкими рольовими ситуаціями,що існують у поданніадресатів, а саме: як повинен говоритипредставниктієїчиіншоїсоціальноїгрупи, яка мовавикликаєабо не викликаєдовіру, володієабо не володієвиступаючий темою і т.п. Чим більшофіційною є мовна ситуація, тимбільшіочікуванняслухачів.
Природнимнаслідкомописанихособливостей є ситуація коли учасникимовногоспілкуванняговорятьне від себе, не відсвогоімені, а «відіменігрупи», тобто так, як прийнятоговорити в групі, представникамиякої у данійситуації вони себе відчувають.
У соціальнійвзаємодіїособливезначеннянабувають стратегієїмовногоспілкування під якими розуміють процес побудовикомунікації,спрямованої на досягненнядовгостроковихрезультатів. Стратегіявключає в себемовленнєвувзаємодію в залежностівідконкретних умов спілкування і особистостейкомунікаторів, а такожреалізаціюосновного планурозмови. Метою стратегіїможе бути завоювання авторитету, вплив насвітогляд, співпрацючиутримуваннявід будь-якоїдії.
Під тактикою мовного спілкування розуміємо сукупність прийомів ведення бесіди і лінію поведінки, якавключаєконкретніприйомизалученняуваги, встановлення та підтримання контакту з партнером , впливу на ньогопереконанняабоперепереконання.
Дослідники у сфері комунікації виділяють кілька форм повідомлень:
1) ухильні фрази, що відображають суб’єктивність: «Я думаю», «Я припускаю» тощо;
2) нерішучість тавикористання вигуків типу «е», «гм», «ви знаєте», «ну»): «Гм, могли б ви приділити хвилинку вашого часу?»; «Ну, ми могли б спробувати »,« Я хочу – е-, якщо ви можете, запропонувати … »
3) форми ввічливості – «Пробачте …»;« Вибачте …»; «Будьте люб’язні…»;
4) використання питань-кінцівок: «Ми вже можемо розпочати, як ви вважаєте?»; «Тут спекотно, правда?»;
5) інтенсивні слова: «чудово», «дивно», «дуже».
Зміна стилю поводження, зокремавикористання форм «Ти» / «Ви» – звернень, може бутиспрямована на «підвищення» або «пониження» статусу. «Ти» – форма, як правило, асоціюється з неформальними, дружнімивідносинами, а «Ви»-форма – з формальними і дає можливість емоційнодистанціюватися. Перехідвід «Ти» до «Ви» є стратегієюдистанціювання, яка демонструєнесхвалення, відчуження, неприйняття, ворожість. Зворотнепереключення, навпаки, є стратегієюприйняття, яка означаєрозташування,зменшенняформальності і більшоїдружелюбності.
Отже, для мовноїповедінки в різних сферах спілкуванняосновнезначеннямаємовнеоформленнясоціально-рольового статусу учасниківкомунікації, контроль за змістом і формоюмовнихповідомлень, обмеженість особистісного начала у мовленнєвійповедінці. У соціальноорієнтованомуспілкуваннідистанціяміж партнерами збільшується, що є наслідкомпросторовоїаботимчасовоїроз’єднаності, грає роль відмінністьсоціального становища абонерівноправністьспіврозмовників.
Тренувальні вправи за підручником О. М. Семеног„ Культура наукової української мови"стр. 162-169.
