Звіт про проведення гуртка «Культура наукової мови»
на тему: «Особливості використання компресії наукових текстів в процесі навчання»
Дата, місце: 12.05.2015 р., НТУУ «КПІ».
Час проведення: 14:15 – 16:00.
Керівники гуртка:Тільняк Н.В., Сидоренко Л.М. викладачі кафедри української мови, літератури та культури.
Тема заняття:. Особливості використання компресії наукових текстів в процесі навчання.
Мета: з’ясувати особливості читання і компресії наукового тексту, схарактери деякі мовні засоби авторської оцінки і стандартні одиниці у конспектах, анотації, тезах, рефераті.
Сучасний студент – це у майбутньому дослідник. Він повинен мати розвинуте чуття наукової мови, здійснювати толерантне наукове спілкування, що досягається шляхом формування умінь і навичок читання і компресії наукового тексту. Однак, як показує аналіз наукових публікацій в освітянських журналах і збірниках, на цю складову професійної діяльності педагогічні працівники часто не звертають належної уваги.
Читання наукового тексту супроводжується виділенням смислових частин і визначенням зв’язків між ними, тобто проведенням компресії, різновидами якої є, зокрема, конспект, анотація, тези, реферат. Тезування – це вилучення основної інформації тексту-джерела у вигляді положень-тез. Скорочення відбувається з урахуванням проблематики текстів й авторської оцінки такої інформації. Рекомендований обсяг тез становить 2-3 сторінки машинописного тексту через 1,5-2 інтервали. Укладають тези після поглибленого й аналітико-критичного читання тексту статті, доповіді, складання відповідного плану і виписок.
Отже, важливою складовою роботи з текстом є його переглядове, ознайомлювальне, поглиблене, аналітико-критичне читання. Успішність цих процесів залежить від сприймання й усвідомлення, необхідними умовами успішного перебігу яких є внутрішня мотивація. Осмислення сприйнятого залежить від віку, досвіду, фонових знань, творчого мислення читача. Унаслідок сприймання й усвідомлення відбувається розуміння тексту та його інтерпретація. Компресія наукового тексту через конспект, анотацію, тези, реферат дає змогу більш ефективно вичленувати блоки інформації і розкрити смислову структуру в те
Компресія тексту (від лат. compressio стиснення) – особливий вид переказу, який передбачає передання зі сприйнятого тексту основного (суттєвого), використовуючи мовні засоби. Досягається за рахунок вилучення надлишкових елементів висловлювання, що мають другорядну інформацію, а також завдяки використанню більш компактних конструкцій (за рахунок лексичних і граматичних трансформацій). Компресія тексту необхідна для створення рефератів, тез, анотацій, рецензій, ґрунтується на розкритті смислової структури тексту-першоджерела. Робота над компресією тексту сприяє більш глибокому його розумінню. Лише той текст по справжньому осмислений, головний зміст якого можна презентувати у стисненій формі. Читаючи текст, слід виділяти смислові частини (підтеми тексту) і визначати зв’язки між ними, оскільки компресія здійснюється через розчленування тексту і називання виокремлюваних блоків. Інакше кажучи, уміння працювати з текстом великою мірою залежить від розуміння його структури. Проблемою компресії наукового тексту займалися С. Гончаренко, Л. Мацько, Н. Ничкало, В. Різун.
Робота над науковим текстом передбачає певні підготовчі етапи. Студенти аналізують мовне оформлення тексту, його зміст, що, на нашу думку, сприяє кращому усвідомленню структури тексту, його призначення. Під час підготовчої роботи подаються завдання, пов’язані з компресію тексту, пропонується комплекс вправ для актуалізації знань із фонетики, лексикології, граматики української мови, що сприяє формуванню україномовної особистості, розвитку мовної, мовленнєвої, комунікативної та соціокультурної компетентностей.
Пропонуємо фрагмент тексту для студентів:
Корисні копалини України
В Україні зазвичай добувають корисні копалини з невеликих глибин (до 1 тис. м). Отже, вони тісно пов’язані з будовою саме верхніх шарів земної кори. Тому для різних тектонічних структур характерні певні групи корисних копалин. Корисні копалини осадового походження поширені переважно в межах тектонічних западин і плит платформних областей, а також передгірських крайових прогинів. Тобто вони характерні для структур, які в минулому були басейнами нагромадження осадового матеріалу, що зносився з прилеглих територій. Магматичні та метаморфічні породи потрібно шукати в горах зі слідами вулканічних процесів, а також у кристалічних щитах, де близько до поверхні залягають давні магматичні та метаморфізовані породи. Формуються їхні родовища, як правило, на стиках літосферних плит. Наприклад, на континентах у місцях розвитку рифтових зон утворюються родовища марганцю, заліза та міді. У зоні зіткнення материкових літосферних плит виникають поклади міді, сірки, урану. До них належать, у більшості випадків, рудні корисні копалини, а також графіт, алмази тощо. Утворюються вони в результаті остигання магми в тріщинах земної кори, метаморфізації магматичних чи осадових порід під впливом високої температури й тиску. У межах України давні магматичні й метаморфічні породи виходять на поверхню або залягають на невеликих глибинах Українського кристалічного щита. Із метаморфізованими архейськими та протерозойськими породами цього масиву пов’язані великі поклади залізних руд (Криворізьке, Кременчуцьке, Білозерське, Керченське родовища), нікелю (Побузьке родовище), титану (центральна частина Придніпровської височини), урану (південна частина Придніпровської височини). Метаморфічного походження і значні поклади графіту (Завалівське родовище). З явищами вулканізму і викидами гарячої води, тріщинами земних надр пов’язані свинцево-цинкові та ртутні руди Донбасу, свинцево-цинкові – Закарпаття. В Україні розвідано 90 видів корисних копалин, які зосереджено майже у 8 тис. родовищ. При господарському аналізі корисних копалин прийнято класифікацію корисних копалин за походженням – паливні, рудні, нерудні.
Робота над мовним оформленням тексту 1. Випишіть із тексту іменники – власні назви, що належать до І та ІІ відмін, розподіліть їх за групами (тверда, м’яка, мішана). 2. Випишіть із тексту термінологічну лексику. Послуговуючись словниками, розтлумачте її значення. 3. До поданих прикметників доберіть із тексту іменники. Запишіть отримані словосполучення. Зразок: корисні – корисні копалини. Вулканічний, гірський, дорогоцінний, земний, комплексний, кристалічний, лікувальні, літосферний, магматичний, метаморфічний, мінеральний, напівдорогоцінний, платформний, ртутний, свинцево- цинковий, тектонічний. 4. Виділені дієслова замініть на віддієслівні іменники. Залежні іменники поставте в потрібному відмінку, визначіть його. Користуйтеся словами для довідок. 5. Побудуйте анотацію з використанням мовних кліше на основі тез тексту за фахом. Робота над анотуванням тексту може базуватися на іншому різновиді компресії тексту – укладання тезового плану, що передбачає такі різновиди завдань: 1. Прочитайте тексти. Зіставте їх за змістом. Виділіть базові речення-тези.
Отже, робота над компресією тексту дозволяє: по-перше, актуалізувати знання студентів із стилістикиа; по- друге, – сприяє повнішому, глибшому та всебічному розумінню наукового тексту.
