На засіданні гуртка обговорювалися питання:
1.Традиції попередників і новаторство української поезії 90-х років.
2.Характер розвитку літературного процесу в к. ХХ – поч. ХХІ ст. Пошук нових естетичних способів моделювання й зображення дійсності.
3.Особливості українського постмодернізму, його спрямування проти негативних явищ в українській культурі та політиці. Літературні угруповання «Бу-ба-бу», «ЛуГоСад», «Пропала грамота», «Нова Дегенерація».
4.Юрій Андрухович. Новий різновид поезії – поетичне шоу. Збірка „Екзотичні птахи і рослини”. „Пісня мандрівного спудея” – ключ до розуміння творчого кредо автора. Діалог епох: українське бароко постмодерне і необароко в поезіях Ю. Андруховича. Цикл „Три балади”. Балада „Нашіптування з віків” — осягнення майбутнього через досвід минулого. Роль риторичного запитання.
5.Ідея карнавального „світу навиворіт” у сполученні культурних кодів різних епох, реальних осіб і вигаданих героїв — вірші „Ієронім Бош ХХ”, ліричний цикл „Цирк Ваґабундо”, „Ярмаркові патрати”, „Павло Мацапура, злочинець”, „Ваня Каїн”, „Самійло Немирич, авантурник…”; поетичний текст „Нарбутове „А”1917.”
6.Ліричний цикл „Цирк Ваґабундо” — зразок зіткнень „високого й низького”. Алегоричні образи, їх роль, засоби творення. Рекламно-зазивальний стиль поезій.
7.Цикл „Кримінальні сонети”. Погляд на повсякденну дійсність як театр абсурду, епатажність.
8.Олександр Ірванець. Особливості компонування збірки „Любіть!..”. Ранні вірші про девальвацію мрій („Пейзаж з вікна казарми”, „О-ля-ля!” – сказав Рембо…”).
9.Метафізичні тексти „Мій хрест”, „Переночуй мене, вишневий саде”, „Короткий вірш про кінець світу”.
10.Політична іронія О.Ірванця. Вірш „Любіть!..” і поезія В.Сосюри „Любіть Україну”; ”Інфінітив”, ”Еіnе kleine Nachmusik”, ”Вірш до рідної мови”. Приналежність поезії до карнавально-провокаційної течії постмодерністського дискурсу.
11.Віктор Неборак. Творче кредо письменника. Два есеї. „Мова і поетичне покоління (міркування дилетанта)”, „Поезія фіксує слово”.
12.Мотиви тексту „Бубон (сонет, виголошений літаючою Головою)”… губами дивиться доБА… росте поезія з горБА в горбі з грошима боротьБА), „Монолог з псячого приводу”, ”Пісенька про пана базя”.
13.Феномен нового героя-маски в тексті „Лист”. Позиція очікування у вірші „Листи, знайдені у пляшці з-під львівського пива”. Метафора блазня у текстах Неборака „Роздум бігу”, „Love Story” (мелодрама з п’яти сонетів).
14.Своєрідність текстів „В очікуванні Орисі”, „Три елегії” (Ув’язнений Дон Жуан). Актуальність тексту „Ще один лист” (в Україну – з півдня). Філософська проблема „Бог – Всесвіт – Людина”. Екзистенціалізм творчості В.Неборака.
