Провідним методом сучасної педагогічної роботи є компетентнісний підхід до формування знань і навичок у студентів. Формування професійної мовнокомунікативної компетенції передбачає досконале володіння сучасною українською літературною мовою, вміле використання мовних стилів та жанрів, уміння працювати з різними типами текстів, орієнтуватися у потоці різнотемної інформації тощо. Показником мовної культури фахівця є і лексикографічна компетенція, що охоплює кілька компонентів: мотиваційний, емоційно-естетичний, когнітивний та операційно-діяльнісний та являє собою цілісне трикомпонентне утворення, що охоплює лексикографічні знання, вміння і навички.
Лексикографічна компетенція та шляхи її формування викликають наукову зацікавленість вітчизняних філологів та методистів О.Семеног, А. Надолинської, Т.Симоненко, Ж.Клименко, Л.Коткової та ін. У своїх працях вчені обстоюють думку про те, що сформованість лексикографічної компетенції виявляється у володінні основними поняттями лексикографії, обізнаність з найважливішими працями лексикографів, знанні різних типів словників, зокрема електронних, які забезпечують збереження великого обсягу матеріалу та мають ефективну систему пошуку; вмінні вибирати необхідне джерело з урахуванням його типу і жанру, вмінні здійснювати пошук інформації в лексикографічних джерелах, здійснювати порівняльний аналіз видань, укладанні власних словників тощо. Велике значення при цьому має мотиваційний компонент, яким передбачається сформованість у студентів потреби в опануванні здобутками української лексикографії інтересу до здобуття знань у цій сфері, бажанні проводити наукові пошук, виробленні мовного смаку.
Важливим шляхом формування складових лексикографічної компетенції, на переконання О.М.Семеног, є ознайомлення зі здобутками відповідної науки. З цією метою доцільним буде, на нашу думку, застосування проектного методу, що дасть змогу активізувати самостійну діяльність студентів, розвиватиме креативне мислення, сприятиме реалізації самостійно здобутих знань у практичній діяльності. Проектна технологія передбачає виконання проекту як засобу навчання, де викладач виконує функцію керівництва, а також стимулювання й координації діяльності студентів. Використання проектних технологій у змісті освіти сучасного університету сприятиме забезпеченню цілісності педагогічного процесу, що реалізується у тісному взаємозв’язку навчання і виховання студентів.
Наведемо приклад такого проекту.
Проект: Українська лексикографія: історія та сучасні здобутки
Мета: ознайомлення з історією словникарства, науковою діяльністю українських лексикографів та різними видами словників
Завдання:
– простежити етапи становлення лексикографії;
– окреслити внесок окремих лексикографів у розвиток українського словникарства;
– представити найвизначніші здобутки української лексикографії.
Робота над проектом передбачає визначення проблеми, формулювання завдань, формування груп, розподіл обов’язків, узагальнення результатів дослідження, підготовка презентації та її представлення, оцінювання та рефлексія.
Опис проекту:Студенти об’єднуються у три групи, кожна з яких готує презентацію з визначеного завдання.
Модель побудови практичного заняття: 1. Вступне слово викладача. 2. Захист мікропроектів. 3. Оцінювання роботи студентів. 4. Рефлексія.
Активне збільшення словника української мови, пожвавлення процесів семантичного розширення або звуження значення лексичних одиниць актуалізує використання колективного проекту в укладанні словника новітньої лексики шляхом створення «лексикографічного портрета слова». Як показала практика, зокрема результати перевірки робіт студентів – учасників олімпіади з української мови в НТУУ «КПІ» 2014 року, з 92 студентів лише 20 % респондентів змогли дати слушну вичерпну відповідь на питання щодо значення слів, активно вживаних у сучасному інформаційному дискурсі: бієнале, імпічмент, ратифікація, люстрація, пікет, девальвація, електорат, популізм, коаліція, волонтер. Тож корисність такої навчально-дослідницької та проблемно-пошукової роботи є очевидною: вона розширить словниковий запас, сприятиме формуванню лексичної компетенції, мовного чуття.
Дієвим методом стимулювання та мотивації навчальної діяльності, безперечно, є дискусія, темою до її проведення на шляху формування лексикографічної компетенції може бути обговорення питань щодо якості сучасних словників, переваг паперових та електронних видань тощо.
Отже, систематичне розширення обсягу лексикографічних знань, формування умінь і навичок у сприйнятті, аналізі порівнянні мовних явищ сприятиме підвищенню рівня лексикографічної компетентності студента.
