Шматов Ярослав, ІП-11, ФІОТ
10 березня 2015 року у 419-й аудиторії 18-го корпусу зібралась група студентів для обговорення різноманітних питань та проблем пов’язаних з українською мовою. Незважаючи на те, що доповідачі загалом навчаються на технічних напрямах, які пов’язані з сучасними цифровими технологіями, оратори показали високий рівень освіченості у різноманітних сферах та проявили інтерес до різноманітних аспектів існування та функціонування української мови.
Після урочистого відкриття першою до трибуни підійшла Слісаревська Олександра зі своєю темою: “Створення нових форм слова шляхом використання Інтернет ресурсів”. Промовець висвітлила основні методи формування нових слів, що використовуються під час користування комп’ютерної мережі. Було наголошено на використанні англомовних слів для формування нових україномовних слів та зміні значення старих слів для передання ними нових значень. Зазначені методи були підкреслені також і прикладами, що дозволило у більшій мірі відчути вплив Інтернету на сучасну мову. Окрім того, був описаний і негативний вплив онлайн перекладачів, через які калькується не лише українська мова, але і багато іноземних, до яких вводяться нові широковживані словосполучення, які не відповідають правилам.
Наступною проблемою, що була висвітлена цього вечора, стала “Історія походження суржику: минуле і сьогодення”. До трибуни приступив з підготованою промовою Очеретяний Олександр. Оратор вказав на причини виникнення суржику, що виражається у спорідненості мов та тривалому співіснуванні української та російської мов на одній території. Окрім того була висвітлена проблема поширення суржику та помічений вплив на твори сучасних українських авторів. Також промовець вказав на необхідність боротьби з суржиком. Після промови розпочалась дискусія з питань походження деяких слів, віднесення їх до суржиків, а також чистоти мови, в особливості еталонів української мови. Під час даної дискусії промовець проявив свої глибокі знання та відповів на більшість запитань, що виникли.
“Походження української термінології” стала наступною висвітленою проблемою. Мельничук Діана розповіла про базу для виникнення сучасної термінології, позначила російську наукову літературу як одне з джерел. Окрім того були зазначені вимоги до сучасної української термінології, відповідно до яких і мають додаватись нові поняття до словників. Також не оминули і тему проблематики сучасної термінології, зокрема питання широкого використання запозиченої термінології замість української.
Наступним до трибуни вийшов Войтенко Олексій з метою висвітлити тему “Комп’ютерна термінологія та основні способи її перекладу”. Він розповів про складності перекладів термінології, вказав на необхідність повного розуміння текстів, що описують комп’ютерні технології, перекладачами для виконання правильних перекладів. Окрім того, згідно до теми, були наведені основні методи перекладів, які оратор підкреслив відповідними прикладами.
Обговорення теми “Українська комп’ютерна жаргонна лексика” Ванчугов Богдан почав незвично для цього вечора – він запропонував слухачам пограти в гру. Так слухачі намагались відгадати значення певних жаргонних слів та фраз, що пропонував оратор. Після пояснення невідомих значень, промовець перейшов до культурної різниці у сприйнятті певних проявів цифрової ери. Після пояснення різниці між жаргонною лексикою, що також називають сленгом, та термінологією, доповідач перейшов до більш філософських питань, пов’язаних з культурною єдністю, культурною приналежністю, необхідністю підвищення культурного рівня, необхідністю культурного зміцнення народу.
Наступним промовцем стала Вальчук Христина з темою “Англіцизми в українській мові: історія виникнення та інтеграції”. У частині, пов’язаній з історією виникнення, були висвітлені причини, пов’язані з часами існування Візантії, Русі, реформ Петра Першого. Після були позначені сфери використання англіцизмів. Окрім того, оратор вказала на ознаки, за якими можна відрізняти англіцизми з-поміж усіх українських слів. Закінчила свою доповідь класифікаціями англіцизмів, та дискусією про переломний момент у історії становлення української мови.
Передостаннім виступив Коваль Дмитро з темою “Сучасна мовна політика в Україні”. Були висвітлені проблеми двомовності та введення другої національної мови. Через результати різноманітних опитувань була позначена важливість даних питань. Окрім того було наголошено на проблемах русифікації, на залежності самосвідомості від мови країни. На завершення оратор вказав на можливі підходи до українізації та вказав на своє негативне ставлення до примусових методів.
З поетичною темою “Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ” Гетьманенко Олександр вийшов завершити конференцію. Доповідач переказав твір про світову мову, за допомогою якого позначив особливості краси української мови. Після, оратор задів питання виникнення мови та її важкої долю, вказав на необхідність певного ставлення до неї.
Так пройшла конференція “Українська мова вчора, сьогодні, завтра”, на якій були висвітлені різноманітні питання, пов’язані з українською мовою, з її історією, з її станом, з її місцем у світі, з сучасною проблематикою. Оратори проявили свою освіченість та запропонували свої підходи до вирішення певних питань. На цьому конференцію можна вважати завершеною.
