КПІ
ФЛ КПІ
  • Українська

“Основоположник українського соціально-психологічного роману» : до 175-річчя від дня народження Панаса Мирного

 

Панас Рудченко (Панас Мирний) народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді, що на Полтавщині. Батько Панаса походив з козацької родини, а мати була донька місцевого колезького реєстратора. Панас був третьою дитиною в сім’ї.

Перші твори Панаса Мирного – вірш “Україні” та оповідання “Лихий попутав” з’явилися за кордоном, у львівському журналі “Правда” 1872 року. У зв’язку з цензурними переслідуваннями українських письменників в російській імперії, твори друкувались переважно за кордоном і в Наддніпрянській Україні, тому були майже невідомі широким колам читачів.

У 1875 році в співавторстві з братом Іваном Біликом був закінчений роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Втім у зв’язку з так званим Емським указом 1876 року в росії цей твір не був опублікований і теж вперше з’явився у Женеві 1880 року.

Панасу Мирному доводилося поєднувати роботу чиновника та письменника. З 14 років він працював писарем, а пізніше став бухгалтерським помічником (видавав довідки та нараховував пенсії).

Панас Мирний був одним з найбільш плідних українських письменників свого часу. З-під його руки вийшло 718 оригінальних та перекладних поезій, 9 драм, 69 великих та малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв — усього понад тисячу творів. На жаль, левова частка його творчого доробку залишилася у рукописах.

Підтримував тісні зв’язки з багатьма відомими діячами української культури, проводив активну громадську діяльність. Зокрема, на початку ХХ ст. виступав із закликами до боротьби за свободу й рівноправність жінок, протестував проти заборони вшанування пам’яті Тараса Шевченка в 1914-му. Панаса Мирного, який пише «противні твори українською мовою й живе десь нелегально», розшукували жандарми: проводили обшуки в родинах полтавської інтелігенції (начебто приходили і до самого Панаса Яковича), шукали в Харківській губернії, однак безуспішно.

Робочим місцем Мирного була казенна палата, де зараз розташовується Полтавська міська рада. Його кабінет займав найбільшу кімнату, а нині це зала засідань міськради. Крісло Панаса Мирного було на тому ж місці, де й зараз крісло мера.

Помер Панас Мирний 28 січня 1920 року. Поховано його у Полтаві.

У полтавській садибі Панаса Мирного ще донедавна родили яблуні та груші, з плодів яких письменник варив варення. Ще залишилися верби біля озера, у якому він плавав сам та вчив плавати своїх і сусідських дітей. І досі тут працює музей письменника, відкритий у 1940 році, першим директором якого був син Мирного – Михайло.

Використана література:

1.Неврлий М. Я.   Минуле й сучасне: збірник слов’янознавчих праць.  К.: Смолоскип, 2009. 956 с. http://resource.history.org.ua/

2.Ротач П.  З етюдiв до бiографiї Панаса Мирного // Слово i час . 2003. №2. С.76 http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/

3.Тернистий шлях письменника: [Панас Мирний (1849-1920)] // Календар знаменних і пам’ятних дат. 2014. № 2. С.74 https://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/12721/

ст. викладач Лілія СИДОРЕНКО