Саме сьогодні, 21 березня, у Всесвітній день поезії хочеться згадати про лауреатів цьогорічної Шевченківської премії в номінації “Література”, зокрема про
Дмитра Лазуткіна (за книгу поезій “Закладка”).
З Дмитром Лазуткіним мені випала нагода познайомитися у 1998 році, коли, готуючи до 100-річчя Київського політехнічного інституту альманах “Щирого серця слова. З політехнічного Парнасу поезії”, Михайло Лукінюк зібрав та познайомив нас, літераторів-кпішників, між собою.
Відтоді неймовірно правдиві і чутливі, тонкі та зворушливі поезії Дмитра (тоді студента-другокурсника нашого університету) живуть у моїм серці. Тихо напророчила у розмові з колегою славне майбутнє юнакові, якщо не покине пера. Тож завжди цікавилася, а що новенького можна почитати, а як змінюється стиль і чи змінюється, а що нині турбує поета, а які образи наповнюють його поетичні рядки.
Неодноразово Дмитро Лазуткін був гостем у рідній альма-матер як письменник, член журі літературного конкурсу, як творча непересічна особистість.
Пишаймося своїми випускниками!
Шануймо їх!
А головне – читаймо і смакуймо завжди оригінальне, самобутнє, талановите слово!
Вітаємо з відзнакою Вас, Дмитре Лазуткін!
Натхнення, простору, сили та любові!
https://nspu.com.ua/lit-tv/dmitro-lazutkin-poeziya/
викладач Олена НОВАК
