КПІ
ФЛ КПІ
  • Українська

РЕАЛІЗАЦІЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Сьогодні відбувається процес модернізації української освітньої системи, де компетентнісна парадигма освіти посідає ключове місце. Компетентнісний підхід передбачає не засвоєння студентами розрізнених знань і вмінь, а оволодіння ними у комплексі, адже мета розвитку компетенцій – допомогти здобувачеві освіти адаптуватися у соціумі. Така модель вимагає обов’язкового компетентнісного підходу до освітньої діяльності. Закон України «Про освіту» визначає поняття: «компетентність — динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність» [1, с.1-2].

Аналіз сутності поняття «компетентність», характеристику її складових

знаходимо в дослідженнях вітчизняних науковців – О.Локшиної, О.Пометун

Компетентнісний підхід як основа ефективного навчання розглядається значною частиною зарубіжних дослідників, серед яких А.Бермус, Дж. Боуден, М.Лейтер, С.Маслач, Дж.Равен, Е.Тоффлер, Р.Уайт, Р.Хайгерті, Е.Шорт та інші [2, с.14-18].

Компетентнісний підхід передбачає формування: професійних і особистісних якостей; організаторських здібностей; уміння приймати рішення і брати на себе відповідальність; володіння необхідними комунікативними якостями; здатності оцінювати соціальні процеси.

Творче завдання є основою будь-якого інтерактивного методу, зокрема під час вивчення української мови. Воно сприяє формуванню умінь і навичок пошукової роботи, творчого мислення студентів, самостійності у вирішенні питання. Студенти вчаться шукати потрібний матеріал, опрацьовувати його, застосовувати під час творчого пошуку прийоми аналізу й синтезу, знаходити нестандартне й оригінальне рішення, що для майбутніх фахівців є неабиякою цінністю.

Робота у малих групах – це одна із найпопулярніших стратегій, оскільки дає можливість усім студентам (у тому числі  пасивним, через  сором’язливість) брати участь у роботі, набувати навичок співробітництва, міжособистісного спілкування, зокрема розвивати вміння активно слухати, виробляти загальну думку.

Продуктивною є робота у парах, як однієї з форм роботи у малих групах. Викладач обирає питання дискусійного характеру або гіпотетичну ситуацію. Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації, педагог дає студентам  час для того, щоб продумати можливі відповіді або рішення самостійно. Після цього об’єднує студентів у пари, визначає, хто з пари починатиме висловлюватись, і пропонує їм обговорити свої ідеї одне з одним. Краще заздалегідь визначити час на висловлювання кожного з учасників пари і спільне обговорення. Це допомагає студентам звикнути до чіткої організації роботи у парах. Вони мають досягти згоди щодо відповіді.

Перевагами роботи у малих групах чи у парі, на нашу думку, є краще засвоєння навчального матеріалу, формування навичок міжособистісного спілкування для досягнення спільного результату.

Тестові технології є важливою формою оцінювання сформованості ключових та предметних компетентностей здобувачів освіти. Комп’ютерні тестові програми є важливою частиною навчання. Переваги тестових завдань – технологічність, конкретність, чіткість, великий обсяг матеріалу, економія навчального часу, оперативний контроль, що істотно підвищує рівень навчання. Тест розглядається не як основна, а як допоміжна технологія, що допомагає розвивати логічне мислення студентів та спонукає їх до самостійної роботи. Види завдань, що представлені в тестах, розрізняються за змістом та формою. Наприклад, тестовий застосунок Google форма пропонує декілька видів завдань, а саме таких, які дають можливість використовувати малюнки, таблиці, зображення.

Міжнародна спільнота вважає компетентнісний підхід дієвим інструментом покращення якості освіти [3, с.32-34]. Рада Європи, проводячи міжнародні дослідження, поглиблюючи та розвиваючи поняття компетентності, пропонує перелік ключових компетентностей, якими мають володіти здобувачі освіти: політичні та соціальні компетентності; компетентності, пов’язані з життям у багатокультурному суспільстві; компетентності, що стосуються володіння усним та письмовим спілкуванням, компетентності, пов’язані з розвитком інформаційного суспільства; здатність вчитися протягом життя.

Переваги компетентнісного підходу більшість науковців вбачає у його конкретній спрямованості на підготовку студента до майбутньої професійної діяльності. На думку О. П. Савченко, якість професійної освіти з позицій компетентнісного підходу «визначається здатністю фахівця вирішувати проблеми різної складності на основі наявних знань та досвіду» [4, с. 16-17].

Таким чином, можна зробити висновок, що компетентнісний підхід змінює мету і вектор змісту вищої освіти від передачі знань і вмінь предметного змісту до виховання (формування) майбутнього фахівця зі сформованими життєвими і професійними компетентностями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.Закон України, 2014 – Закон України «Про вищу освіту» [Електронний ресурс]  Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/law/2235.

2.Компетентнісний підхід у вищій освіті: світовий досвід. Антонюк Л. Л., Василькова Н. В., Ільницький Д. О. та ін К. : КНЕУ, 2016. 61 с.

3.Онопрієнко О. В. Концептуальні засади компетентнісного підходу в сучасній освіті. Шлях освіти. 2007. К.: № 4. С. 32 – 37.

4.Савченко О. П. Компетентнісний підхід у сучасній вищій школі// ПЕДАГОГІЧНІ ВИДАННЯ / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Поточні номери журналу та їх автори / Випуск № 3, 2010. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=1736