Традиційно 6 вересня відзначають День читання книг – свято, на яке не може не відгукнутися серце філолога! Для чого читати художні книжки? Навіщо сучасній людині, максимально орієнтованій на професійне вдосконалення та кар’єрне зростання, гаяти час на це сумнівне задоволення? Пропонуємо сьогодні разом поміркувати над тим, чи варто у цьому буремному постмодерному світі читати художню літературу. (Спойлер: варто!)
Професійні літератори стверджують, що читання книги вимагає не менших інтелектуальних затрат, ніж її написання, що ж натомість одержує читач?
Аргумент перший: читання активізує уяву. Процес читання «запускає» образне мислення (яке протягом 11 років у школі намагаються підмінити символічним), що, у свою чергу, активізує творче начало. Людина, яка багато читає, вміє проводити паралелі, а у професійній діяльності мимовільно знаходить образи та порівнює речі, здавалося б, несумісні. Ось уривок із підручника «Вступ до вебтехнологій» (Глибовець М., Завадський І.), автори якого, розповідаючи про рекурсію, наводять приклади з літератури та фольклору, зокрема так званої «нескінченної казки»: Я відкрив очі. Блакитні небеса, І зелене покривало, І волохатий ліс… Ось і річка – все тече, Сонце встало – знову пече… Взяв я ручку і зошит та вирішив все записати: Я відкрив очі. Блакитні небеса…. Погодьтеся, щоб так підійти до суто технічного матеріалу, потрібно мати загальнокультурну базу, яка набувається, зокрема, через читання.
Аргумент другий: читання активізує мислетворчу функцію та мовлення. Читаючи, людина обмірковує прочитане – сприймає, усвідомлює, формує власне ставлення, формулює фрази. Таким чином, читання розвиває звичку замислюватися над прочитаним, критично сприймати інформацію, висловлювати та обґрунтовувати власну думку.
Аргумент третій: читання допомагає зрозуміти інших людей. Комунікативний досвід людини завжди обмежений через різні обставини (вік, спосіб життя, вузька професійна сфера, часовий регламент спілкування, пандемія тощо). Проте людині важливо розуміти інших людей, аналізувати їхню поведінку, бачити не просто вчинок, але мотив вчинку, щоб надалі вибудовувати ефективну модель спілкування і досягати комунікативної мети. Звичайно, художня література зображує людей значно схематичнішими, ніж вони є насправді, але вона подає типажі характерів. Читаючи художні твори визнаних авторів, ми заглиблюємося у «театр людських душ». Це дає розуміння: люди неоднозначні у своїх вчинках, вони можуть керуватися міркуваннями та емоціями, не притаманними нам. Зрозуміти поведінкові мотиви – значить дібрати «ключик» до особи, встановити контакт, вміти легко спілкуватися з людьми різних типів.
Отже, читання книг – це робота, яка, до того ж, дає задоволення, переносячи у вигадані світи, навчаючи, даруючи враження. Читайте! Читайте багато або не читайте зовсім! Пам’ятайте правдивий афоризм: небезпечною є не та людина, яка не читала книг зовсім, а та людина, що прочитала одну книгу. Про що я? Вдумливий читач зрозуміє.
