Новий 2023-24 навчальний рік ми починаємо з надією на Перемогу, на мирне майбутнє, на можливість спокійно працювати, навчатися – просто жити. Але, як демонструє сучасне, майбутнє неможливе без минулого: щоразу ми робимо вибір на основі минулого досвіду чи знань – обираємо своє майбутнє. І лише ті, хто знає історію, культуру, мову свого народу, можуть адекватно сприймати сьогодення і впевнено крокувати уперед.
Книга Романа Сушка «Хроніки нищення української мови» належить до таких видань, що допомагають нам збагнути методичну і послідовну агресивну поведінку московії щодо України та українців. Невелика (лише 91 сторінка) книжка наповнена фактами того, як росіяни-московіти нищили нашу ідентичність. Подані у хронологічному порядку, ці відомості починаються 1626 роком, коли, за наказом московського синоду, український митрополит мусив позбирати усі видання церковних книг, виданих староукраїнською мовою, і замінити їх московськими. З тієї ж причини не було видано переклад Біблії староукраїнською мовою, здійснений українським культурними та церковним діячем, просвітителем Лаврентієм Зизанієм. Рухаючись за хронологією зміни правителів, Сушко закінчує свою розповідь 2012 роком, зокрема сумнозвісним мовним законом Ківалова-Колесніченка, яким намагалися українську підмінити «мовами нацменшин», зокрема російською. Розширення повноважень «мов нацменшин» фактично провокувало повну заміну української мови у сфері освіти, документообігу, ЗМІ тощо.
У процесі викладу Р. Сушко робить багато ремарок історичного характеру (наприклад, про походження династії Романових у росії, про Петра І Кривавого, який перейменував московію на росію і т. д.).
Книга надзвичайно цікава й корисна. Прикро лише, що у великих книгарнях про неї навіть не чули – заявлений наклад видання лише 300 примірників. Отже, щиро радимо кожному ознайомитися з цією книгою, пам’ятаючи слова великого Черчилля: «Якщо ми спробуємо посварити минуле з нинішнім днем, то втратимо майбутнє».
