Сучасний світ наповнений різною інформацію. Вона постійно, де б ми не були і чим би не займалися, «намагається поглинути» наш час, увагу, психоемоційну рівновагу. Нині маємо змогу отримувати інформацію за лічені хвилини з різних куточків світу: актуальну і непотрібну, цінну і малозначущу, правдиву й оманливу.
Поняття доброчесності стосується, звісно, не лише науки, політики, дипломатії, журналістики, а й нашого щоденного буття.
Як часто серце пришвидшувало свій ритм, коли ви читали заголовки на кшталт «Ковід загрожує життю планети», «Через 5 років люди не зможуть жити без протигазів», «Чоловік зарубав матір на очах дітей », «Солі в Україні лишилося на тиждень» і подібні? Чи читаєте ви текст із такими заголовками, чи відразу беретеся коментувати, оцінювати новину?
Будьте уважні до всього, що чуєте, читаєте, оглядаєте, особливо нині.
Аби впливати на людину з метою формування, зміни чи підміни її поглядів, переконань, а іноді й цінностей, використовують різноманітні способи подачі інформації. Далі про деякі докладніше.
Дезінформація (фр. des – заперечення, фр. information – інформація) – свідомо неправдиве, перекручене повідомлення, що поширюється для введення в оману громадськості, політиків. Її використовують також для ослаблення позицій опонентів, щоб приховати власні прорахунки і поразки, перегрупуватися. Нерідко вона стає головною зброєю для досягнення політичних, військових, пропагандистських та інших цілей.
Основні види дезінформації:
- введення в оману конретної особи, або групи людей (навіть цілої нації);
- маніпулювання;
- створення потрібної громадської думки.
Методи дезінформації:
- упереджене викладення фактів;
- дезінформування від зворотного;
- термінологічне «мінування».
Щоб не стати жертвою дезінформації:
- довіряйте лише перевіреним джерелам;
- порівнюйте інформацію про одну й ту саму подію;
- критично мисліть.
Мізінформація (misinformation, помилки) – це неправдива інформація, яка розповсюджується не для того, щоб вплинути, а для того, щоб якимось чином привернути увагу.
Малінформація (malinformation, чутки) – правдива особиста інформація, яку поширюють, щоб знищити репутацію особи чи організації заради чиїхось інтересів.
Мізінформацію та дезінформацію можна спростувати, бо це перекривлені факти. З малінформацією значно гірше, тут доводиться виправдовуватися, хоча дуже рідко дезінформація використовує абсолютно чисту малінформацію без домішок викривлень.
Варто також згадати і про параінформацію (paramformats) – це прихована інформація, яка випливає з повідомлення, але не дублює наявну в ньому інформацію. Інакше кажучи, параінформація – це те, що написано «між рядками». Її сповіщають реципієнту за допомогою жестів, інтонації, виразу обличчя тощо. Класичним прикладом параінформації є мораль у байках. Параінформацію часто використовують для створення гумористичних повідомлень, зокрема анекдотів, а також у виборчих технологіях з метою дискредитувати певного політика. Широко використовують параінформацію і в рекламних повідомленнях.
Приклад параінформації:
Публікують повідомлення, в якому розглядають політичний портрет якогось абстрактного політика, акцентуючи увагу тільки на його негативних рисах. При цьому реципієнти за певними деталями в портреті на підставі асоціацій можуть зрозуміти, про якого конкретно політика йде мова. Спростовувати таку негативну параінформацію майже неможливо або вкрай важко. Змусити джерело інформації спростувати негативну параінформацію про політика можна лише на підставі проведених соціологічних обстежень, що доводять сталість асоціацій отримувачів інформації.
Центр протидії дезінформації при РНБО України та Офіс доброчесності НАЗК започаткували проєкт «Доброчесність онлайн».
Ця ініціатива реалізується за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine – USAID Україна, Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії.
Групи ЦЕНТР ПРОТИДІЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ є у різних соцмережах. Наприклад, у Viber
https://invite.viber.com/?g2=AQBtLvRmzbx6oE53T9uSM%2FPcHd6rzf2vBUXWoYJxTSaaUY5JP2QhUyO7fGopSCyn
У рамках проєкту «Доброчесність онлайн» створено мультфільми, де просто пояснено про різні види інформаційних маніпуляцій, наприклад:
- інформаційний «сендвіч» та клікбейт;
- довільна інтерпретація статистики й досліджень;
- неправильний переклад;
- підміна понять;
- інсайди або зливи.
Термін «клікбейт» походить від англ. click – «клацання мишкою» + bait – «наживка», «приманка». Мета такого фейку – зацікавити та змусити перейти за посиланням.
Ознаки «фейку-клікбейту»:
- текст заголовку повідомлення може містити слова «шок», «сенсація», «терміново»;
- викликає здивування чи обурення;
- найчастіше сам заголовок не відповідає тексту повідомлення.
Приклади заголовків «фейків-клікбейтів»:
- Українці шоковані: Міністр закордонних справ України подарував Угорщині цілий район на Закарпатті!
- Скандал у Генштабі! ЗСУ випадково обстріляли житловий район Харкова.
- Терміново! США бояться передавати Україні РСЗВ M142 HIMARS.
- Нас дурили. Це лікується простим дешевим засобом…
Подібні заголовки справді немов провокують прочитати, щоб дізнатися, а що там далі. Але часто, прочитавши сам текст із таким гучним заголовком, бачиш, як зміст частково або й повністю не відповідає анонсованій інформації.
Досить часто з маніпулятивною метою використовують «емоційні фейки», де враховано вплив кількох законів психології спілкування.
Ознаки «емоційного фейку»:
- увесь текст або його частина з великої літери,
- знаки оклику (!!!),
- «100% інфа»,
- «терміновий репост».
Приклад «емоційного фейку»:
УВАГА!!! МАКСИМАЛЬНИЙ РЕПОСТ!!!
ЩОЙНО ВСУ ОБСТРІЛЯЛИ З МІНОМЕТІВ ЛОЗОВУ. Є вбиті, маленька дитина поранен. Боже, який це жах!!! Подивіться ці фото!!! Як можна було не перевірити, що в будинках є люди? Коли вже ця війна закінчиться? Хто віддав наказ стріляти по мирному населенню?!!! …
Велика кількість емоційно забарвлених слів – ознака маніпуляції.
Щоб не стати жертвою маніпуляцій, не переходьте за посиланням, намагайтесь користуватися лише перевіреними та офіційними джерелами інформації. Надавайте перевагу нейтральним повідомленням без емоційного забарвлення.
Якщо інформація вас зацікавила, перевіряйте її в офіційних джерелах, шукайте авторські тексти, порівнюйте з іноземними статтями. Якщо маєте сумніви, не лінуйтеся знаходити повні цитати тих чи інших діячів, аби переконатися, що їх зміст не урізали чи перекрутили.
З докладним поясненнями відповідної термінології можна ознайомитися в Глосарії (https://cpd.gov.ua/glossary/глосарій/), підготовленому Центром протидії дезінформації спільно із Апаратом РНБО України.
Цікаво про дезінформацію та пропаганду подано тут:
Є багато виступів, матеріалів та навіть спецкурсів на різних платформах, за допомогою яких можна розвинути критичне мислення, навчитися осмислювати інформацію, уникати впливу маніпуляцій. Приміром, виступ Андрія Бородецького на TED, де промовець дуже просто пояснює, яким чином нами можна маніпулювати, та дає звичайні, але дієві поради:
