Середньостатичнична освічена людина має у своєму словниковому запасі від 6 до 9 тисяч слів, а використовує у щоденному спілкуванні близько 2 тисяч. Усі слова, які ми вимовляємо щодня мають різний вплив на співрозмовників.
Але є слова, які допомагають нам отримувати бажане без особливих зусиль.
Займенники Ми-Ви
Займенник Ми допомагає об’єднати аудиторію з оратором або партнерів між собою. Наприклад, коли на заняттях я хочу донести думку про спільність справи я говорю «Протягом цього курсу МИ будемо вивчати», то я роблю себе частиною великого цілого. Якщо говорити «Протягом цього курсу ВИ будете вивчати», то у аудиторії складається враження, що їх відділили. Мовляв, я все знаю, а ви будете вивчати. Навчання – завжди двосторонній процес і навчаючи когось, вчитель теж вчиться сам. Як вже було показано займенник Ви роз’єднує і віддаліє аудиторію. Його можна використовувати, коли треба показати відмінність у діях. Наприклад, коли група працює, а кілька учасників спілкуються між собою і відволікають увагу оратора та інших слухачів, я використовую таку фразу: «Наразі ВИ НАМ заважаєте». Що робить ця фраза? вона автоматично відділяє «порушників» від «уважної» аудиторії і таким чином, формується «два табори»: один вчиться, а інший заважає. Людям не комфортно чимось відрізнятись від загалу, тому вони включаться в роботу. А щоб це сталося швидше, можна додати фразу «Приєднуйтесь до НАС і МИ разом вирішимо усі питаня».
Займенник Я-Він (вона)
Конструкція зі словом «ВІН» дозволяє до певного моменту уникати прийняття рішення і брати відповідальність на себе. ВІН можна використовувати, коли ви не зрозуміли запитання або опонент намагається маніпулювати. Наприклад, коли я отримую підступне запитання або запитання, яке можна зрозуміти двозначно, я можу формулювати відповідь приблизно так: «Оратор (тобто ВІН) бере на себе відповідальність за все, що відбувається під час заходу». Таким чином, я говорю начебто і про себе, але начебто й ні… Або, коли мені потрібно сказати про певні свої досягнення, але так, щоб це не було вихвалянням, я можу сказати так: «Один мій учень (тобто ВІН), сказав, що мої рекомендації дуже йому допомогли». Використовуючи тут переадресацію на учня, я, по-перше, кажу про те, що про мене говорять інші люди, по-друге, кажу про свої досягнення. Якщо вживати «Я» і говорити від пешої особи, то це сприймається, як самовихваляння.
Займенник Вони
Цей займенник має подібну дію до Він/Вона. Він тако допомагає зняти відповідальність з того, хто говорить і перекласти на більш авторитетне джерело.
Юлія Маковецька-Гудзь
