Герасимчук В.А. Межі естетичного в різних інтерпретаціях // Дні науки філософського факультету – 2015: Матер. Міжнар. наук. конф. – К.: Київський університет. – Ч. 5. – С. 71–74.
Якщо взяти за основу поширене на сьогодні визначення естетики (від гр. aisthetikos – чуттєвий): філософська дисципліна, що вивчає виражальні і зображальні форми будь-якої сфери дійсності (у тому числі художньої), як самостійна і чуттєво безпосередньо сприймана цінність, то напрошується закономірний висновок стосовно нових акцентів у значенні категорії естетичного, які сприяють появі різних її інтерпретацій.
Власне естетична інтерпретація, яка випливає насамперед з філософського раціонально-критичного підходу до категорії естетичного, вважає естетичне судження результатом оцінної діяльності суб’єкта, позбавленої онтологічної сутності.
Інша інтерпретація естетичного (назвемо її метафізичною), навпаки, корелює з онтологічними, метафізичними сутностями світу і екзистенціальними, людини. Її підходи до категорії естетичного характеризуються споглядальним, креативним ставленням людини до сприймання дійсності.
