Герасимчук В.А. Архаические смыслы танца в литературном тексте ( на примере раннего творчества Н. Гоголя) // Гуманітарний часопис: Зб. наук. пр. – Харків: ХАІ, 2005. – № 1. – С. 84–93.
У статті розглядається феномен інтермедійності, «тексту в тексті» – зображення танцю в літературному тексті. Культурологічний аналіз дозволяє розкрити синкретичні смислотворчі сутності танцю. Естетика жестів, природний ритм, духовне піднесення постають як просторове письмо, в якому віддзеркалюються втаємничені архаїчні смисли: перша комунікація, діалоги, надія на здійснення бажань, подвійна сутність людської натури (матріархальна і патріархальна). Танець ніби заново відкриває в людині свою тілесність, красу, – і зрештою, її єство. Смислові нюанси рухомого танцю у ранній творчості М. Гоголя протиставляються смисловим нюансам пізнього періоду автора – «нерухомим скульптурним зображенням».
