У статті висвітлено публікації творів Т. Шевченка в українських літературних альманахах. Указано, що після виходу друком першої збірки «Кобзар» 1840 року його поетичні твори з’являються у літературно-художніх альманахах і збірниках. Підкреслено специфіку альманахів як неперіодичних збірників широкого змісту, упорядкованих за певною тематикою, жанровою чи стильовою ознакою, вказано на їх значенні у формуванні суспільної свідомості у період становлення нової української літератури. Детально проаналізовано ті українські альманахи, що містили твори Т. Шевченка та побачили світ за його підтримки: «Ластівка», «Молодик», «Хата», зокрема ідея створення, упорядники видань, робота над укладанням, хто був залучений до участі у виданні, популярність серед читачів. Досліджено й видання, що вийшли у світ після смерті Т.Шевченка (альманах «Луна»). Акцентовано на консолідації ними творчих сил українських письменників, збагаченні стильових тенденцій літератури, її здобутках, перспективах.
