Під соціокультурною обізнаністю студентів ми розуміємо синтез лінгвістичних, соціальних і культурологічних знань та готовність використання їх у майбутній професійній діяльності.
Ми підтримуємо думку, що кращим варіантом засвоєння зарубіжного досвіду є стажування студентів на підприємствах за кордоном. Тому поряд з основними професійними якостями майбутніх професіоналів виділяються такі, які можливо сформувати лише у процесі цілеспрямованої роботи над розширенням соціокультурної обізнаності. До них ми відносимо:
• розширення знань студентів з історії, культури, традицій та звичаїв народів;
• відмова від стереотипів у сприйнятті культури інших народів;
• визнання права кожного народу на власні звичаї та традиції;
• формування толерантності та неупередженісті;
• уміння швидко підлаштовуватися до вербальної ситуації;
• налаштування на співпрацю та взаєморозуміння з партнерами;
• вміння планувати свою професійну діяльність у швидко змінюваних умовах ринку;
• здатність швидко сприймати, аналізувати й систематизувати соціокультурні знання.
Базою для розширення соціокультурних знань студентів нами обрано заняття з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням». Провідним видом діяльності на практичних заняттях були вправи з використанням професійно орієнтованого тексту, що ознайомлює студентів з особливостями їхньої майбутньої професії, кращими представними фаху. Системнатичне використання текстового матеріалу сприяє ознайомленню студентів із особливостями міжфразового зв’язку у висловлюванні й готує для глибокого розуміння чужих і продукування власних текстів. У процесі роботи з текстом формується насамперед соціольтурологічна, мовленнєва, комунікативна компетентність студентів технічних спеціальностей.
Проектуючи навчальний процес викладач повинен прагнути максимально задіяти особистість студента, розкрити його здібності, самобутність і самоцінність, забезпечити максимально продуктивну роботу всіх студентів, реалізувати прихований комунікативний потенціал особистості. Це досягається завдяки використанню індивідуальних і диференційованих завдань (використання комунікативних ситуацій, виконання вправ, самостійна робота). Інтерес до цієї проблеми зумовлений формуванням комунікативної компетентності майбутніх фахівців різних галузей, оскільки сьогодні відчувається гостра потреба у кваліфікованих конкурентоспроможних спеціалістах, які у своїй професійній діяльності здатні вільно послуговуватися мовою, забезпечувати адекватну міжособистісну взаємодію у відповідній виробничій сфері. Майбутнім спеціалістам технічних галузей необхідні уміння обмінюватися усними та писемними повідомленнями, вести бесіду на професійні теми, що, у свою чергу, вимагає від них не просто знань, а глибокого розуміння мови, реалій сучасного ринку, національної культури.
Проведений аналіз літературних джерел, присвячених формуванню професійної компетентності майбутнього спеціаліста, дає підстави стверджувати, що соціокультурна обізнаність студента є одним із важливих компонентів загальної культури особистості та запорукою її успішної професійної діяльності за умови, що вона у навчальному процесі виконує такі завдання:
• виховання патріотичної особистості-інтелігента, здатної до соціаліізаціії в умовах полікультурного суспільства;
• здобуття професійного досвіду міжкультурної взаємодії на рівні різних ВИШів України, що позитивно впливає на навчальну діяльність;
• формування інтелектуального розвитку особистості, що спонукає до самостійної пошукової, творчої діяльності.
Отже, соціокультурні знання впливають на становлення професійної компетентності майбутніх інженерів, розширюють їх світогляд, сприяють накопиченню знань, формують навички спілкування з партнерами, позбавляють від упередженого ставлення до представників інших культур, створюють умови для успішної майбутньої професійної діяльності сьогоднішніх студентів технічних спеціальностей у полікультурному просторі.
