Звіт про проведення гуртка «Культура наукової мови»
на тему:«Анотація, цитування та реферування наукових текстів. Осособливості їх укладання»
Дата, місце: 25.09.2015 р., НТУУ «КПІ».
Час проведення: 14:15 – 16:00.
Керівники гуртка:Тільняк Н.В., Сидоренко Л.М. викладачі кафедри української мови, літератури та культури.
Мета: познайомити гуртківців з анотуванням та реферуванням наукових текстів.
Сьогодні є всі підстави вважати про рівень зростання інтересу до інформації, це пов’язано в першу чергу, з високою активністю людської діяльності і прагненням фіксувати інформацію. Впровадження інформаційних систем, ефективних засобів і методів переробки та пошуку інформації дають можливість користувачам з інформаційного масиву вибрати необхідну релевантну інформацію.
Так, процес мікроаналітичного згортання інформації, передбачає проведення наукового аналізу та оцінку нової соціально значущої інформації необхідної для здійснення певної суспільної діяльності, це є різновид самостійної роботи з літературним джерелом, що складається у використанні різноманітних прийомів обробки укладеної в ньому інформації .
Обробка інформації має неабиякий вплив на суспільство, вміння обирати, опрацьовувати інформацію, виділяти головне, а потім вже залежне. Тобто, засоби обробки та переробки інформаційних потоків є одним з найважливіших чинників ефективності роботи над інформацією, оскільки вони володіють принципами побудови на підвищення якості кінцевого результату необхідної інформації.
Гнучкою стратегією, яка допомагає фахівцю прилучитися до новітніх джерел інформації, розвинути й поглибити навички та вміння розуміння професійно орієнтованих текстів і викладу їх короткого змісту у письмовій або усній формі, є анотування і реферування. Вони традиційно розглядаються як необхідний складник процесу навчання іноземної мови у технічному ВНЗ, оскільки сприяє формуванню вмінь зрілого читання професійно орієнтованих текстів і письма, лексико- граматичних навичок та вмінь складання зв’язного усного/письмового тексту, що відображає зміст прочитаного, ефективно виконує функцію контролю за рівнем сформованості навичок та вмінь зрілого читання і письма, є ефективним засобом засвоєння, привласнення та концептуалізації змістової інформації фахових текстів і формування предметної компетенції студентів, а також сприяє розвитку їх інтелекту і формування власного когнітивного стилю.
Розрізняють два види компресії тексту – анотування та реферування. Анотування – це максимально коротка характеристика матеріалу. Провести необхідний відбір літературних джерел допоможуть користувачеві їхні відповідні реферати, тобто короткі викладення наукової праці, книги, статті, які передають головні ідеї, напрям наукового пошуку. Такий реферат може бути складений перекладачем, спеціалістом, інформаційним працівником. На практиці розрізняють кілька видів анотування та реферування, причому реферат може включати в себе як попередній коментар усі етапи продукування анотації.
Мета анотування є одержання узагальненої характеристики документа, що висвітлює його логічну структуру та найбільш сутнісні сторони змісту. Анотування — процес створення коротких повідомлень про друкований твір (книга, стаття, доповідь тощо), які дозволяють робити висновки про доцільність його докладнішого вивчення
При реферуванні джерела матеріал конспектується, цитується, аналізується, узагальнюється, порівнюється, в ньому виділяється головна думка, до нього виражається особисте ставлення, проводяться обгрунтування, доказ, моделювання, класифікація. У результаті цієї роботи пишеться реферат як послідовне, цілісне, логічно завершене письмове викладення результатів. На відміну від анотації, реферат не тільки дає відповідь на запитання, про що йдеться в первинному документі, він охоплює більш обширну та основну інформацію, яка міститься в реферованому першоджерелі. Здійснюючи компресію першоджерел, анотація та реферат роблять це принципово різними способами.
Загалом, знання теоретичних засад аналітико-синтетичного опрацювання документів, умінь та навичок мікро- та макроаналітичного згортання інформації, а саме, анотування та реферування документів дає змогу розширити межі своєї затребуваності .
Таким чином, анотування та реферування – складний розумовий процес, і він вимагає від референта не тільки гарних знань, а й спеціальних умінь проводити комплексний аналіз документа, виділяти головне, відсіювати другорядне, коротко формулювати свої думки.
Отже, анотація і реферат стали важливими шляхами, ефективно забезпечуючими швидкий обмін науково-технічної інформації.
Використана література:
1. Зайченко Н. Реферативні ресурси, інформаційний продукт сучасної наукової бібліотеки/ Н. Зайченко // Бібліотечний вісник. -2005.- №1. –С. 28-36
2. Коханова І. Реферування документів як затребувана сфера інформаційної діяльності/ І. Коханова // Вісник книжкової палати. -2009. – №2. –С.- 31-32
3. Макрушевська Л.М., Цапаєва Ю.А. Анотування і реферування. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів. СПб:.-2008, 51с.
