СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1 СРС. Дати загальну характеристику описового, історичного, порівняльно-історичного, зіставного, експериментального, структурального методів мовознавства.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2 СРС. Порівняти відомі засоби спілкування із звуковою мовою. Визначити комунікативну, мислеоформлюючу, виражальну та пізнавальну функції мови. Мова і мислення. Сигнальна система І. Павлова. Взаємовідношення мови і мислення.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 3 СРС. Дати визначення лінгвістичного знака і рівня мови. Визначити якісну і кількісну відмінність мовних знаків різних рівнів мови. Виявити системність мови на кожному рівні. Яка взаємодія різних рівнів мови та їх структурна ієрархія? Окреслити елементи мовної структури.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 4 СРС. Виникнення людської мови як наукова проблема. Міфи і легенди про походження мови. Пояснити об’єктивні процеси історичного розвитку мов: диференціація і інтеграція. Показати на прикладах взаємодію мови і діалектів. Дати визначення літературної мови як історичної категорії, виникнення і розвиток літературних мов.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 5 СРС. Виявити залежність акустичних даних звука від будови мовного апарата і функції його складових частин у процесі творення звука. Добрати слова, де виразно виступає стислорозрізнювальна функція типового звука. Дати характеристику диференційних ознак фонем у рідній та відомій мовах. Записати текст фонетичною і фонематичною транскрипціями.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 6 СРС. Виявити найбільш типові ознаки голосних і приголосних звуків і скласти класифікаційні таблиці голосних і приголосних звуків української мови, описати артикуляцію звуків різного типу. Дати характеристику фрази, як відрізка мовлення. Визначити складники інтонації: динаміку тону, інтенсивність, теми звучання, зміни тембру, паузи, фразовий наголос. Такт як частина фрази. Типи наголосів – дати визначення. Визначення складу і його фонетична характеристика (відкритий, закритий, прикритий, неприкритий, напіввідкритий, напівзакритий). Особливості структури складу в різних мовах. Навести приклади монофтонів і дифтонів.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 7 СРС. Виявлення у мовному потоці звукових змін, визначення їх типів (позиційні, комбінаторні) та основних умов виникнення. Навести приклади основних фонетичних процесів: редукція, асиміляція, дисиміляція, акомодація, діереза, гаплологія, епентеза, протеза, метатеза. Навести приклади нефонетичних змін, що викликаються аналогіями. Навести найхарактерніші випадки порушення орфоепічних норм у мовах.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 8 СРС. Науки, що вивчають письмо. Типи начертального письма. Основні граматики української мови. Системи ідеографічного письма, які виникли незалежно одна від одної. Складове і буквенно звукове письмо. Дати характеристику арабського, грецького і латинського письма. Історія письма слов’янських мов.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 9 СРС. Визначити, показати на прикладах денотативне, конотативне, контекстуаль-не значення слова. Пояснити на прикладі сигніфікативне значення слова. На прикладах показати природу виникнення назви.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 10 СРС. Проаналізувати текст з погляду лексичного значення слів, наявних у ньому. Підібрати приклади мотивованих і немотивованих значень слів, повнозначних і неповнозначних, багатозначних і моносемічних. Підібрати слова за типом перенесень слів, за подібністю, суміжністю, функцією.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 11 СРС. Виділити у обраному тексті синоніми, омоніми. Підібрати до омонімів, синонімів, антонімів української мови лексичні відповідники з німецької, французької, англійської мов.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 12 СРС. Проаналізувати словниковий склад мови (на зразках) за походженням та використанням. На конкретних прикладах показати шляхи збагачення словнико-вого складу мови. Пояснити на прикладах прямі і посередні запозичення. Підібрати іншомовні слова і пояснити причину їх виникнення. Виділити у підібраному тексті архаїзми і визначити їх функції. Зробити аналіз відібраних (10) неологізмів сучасності. Зробити опис будови словникової статті у різних словниках.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 13 СРС. Підібрати тексти за стилістичними особливостями. Виписати книжну і розмовну лексику, жаргонізми, вульгарні, діалектизми, професіоналізми. Зробити етимологічний аналіз відібраних (5) слів. Відібрати 5-7 назв і пояснити природу їх виникнення. Аналізувати особливості різних галузей ономатології.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 14 СРС. Виділити фразеологізми з тексту (за власним вибором), описати їх значення та стилістичні функції.Із фразеологічного словника вибрати 5 фразеологізмів і підібрати до них синонімічні фразеологізми з інших мов. Зробити словотвірний аналіз прикладів з кількох мов. Добрати слова утворені найбільш поширеними способами словотворення і з’ясувати на прикладах повнозначних слів поняття твірної основи (кореневої і афіксальної).
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 15 СРС. На конкретних прикладах показати розрізнення лексичних і граматичних значень. У зіставленні з іншими мовами показати основні способи і засоби вираження граматичних значень в українській мові. Визначити особливості граматичного типу української мови, англійської, німецької, французької.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 16 СРС. Визначити на конкретних прикладах типи морфем і розчленувати (5-7 слів) на морфеми. Пояснити різницю між формотворчими і словотворчими морфемами. Показати на прикладах процеси спрощення, перерозкладу, аналогії у морфемному складі слова.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 17 СРС. Показати на конкретних прикладах змінність складу частин мови і їх граматичних ознак у процесі розвитку мови. Навести приклади переходу слів з одного лексико-граматичного розряду в інший. Окреслити принципи виділення частин мови у мовах флективної будови і навести приклади за лексичним значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю, особливостями словотворення. Навести по 4 приклади синтаксичних сполук предикативного і непридикативного типу. Навести приклади типів словосполучень і типів зв’язку у словосполученні.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 18 СРС. Охарактеризуйте ізолюючі, аглютинативні, інкорпоруючі і фмективні мови, їх підтипи, назвіть мови, які до них належать. Спорідненість мов: безперервність розвитку мови – основи – головна передумова утворення споріднених мов.
