Поради майбутнім перекладачам (до Всесвітнього дня перекладача)

Традиційно 30 вересня святкують Всесвітній день перекладача. Пропонуємо сьогодні разом поміркувати про роль перекладачів у сучасному світі, а також про компетенції, які варто опанувати сьогоднішнім студентам – майбутнім перекладачам.

Факультет лінгвістики Київського політехнічного університету імені Ігоря Сікорського з 1995 року робить набір студентів за спеціальністю 035 «Філологія», щорічно випускаючи більше 150 бакалаврів та магістрів – фахівців з перекладу, які додатково одержують кваліфікацію викладачів іноземних мов.

За даними дослідження Марії Пилипчук, опублікованими у 2020 році, українські перекладацькі компанії висувають такі вимоги до претендентів на посади перекладачів:

1) володіння перекладацькими технологіями;
2) досвід роботи;
3) бездоганне володіння мовою оригіналу та перекладу;
4) вища філологічна та/або спеціальна освіта;
5) наявність спеціалізації [1].

Хочемо зауважити, що бездоганне володіння мовою як оригіналу, так і перекладу стоїть лише третім пунктом. Насправді це не здивує тих, хто давно працює у перекладацькій галузі. Сьогодні усе більше замовників перекладу та безпосередніх виконавців (перекладацьких компаній) віддають перевагу машинному перекладу. Так, за даними маркетингової компанії Mordor Intelligence, обсяг ринку машинного перекладу в Сполучених Штатах у 2020 році становив 153,8 млн. доларів із прогнозування зростання цієї цифри до 230,67 млн. доларів до 2026 року [2]. Найбільш популярними галузями, що послуговуються машинним перекладом, є військово-оборонна, медико-біологічна, автомобільна. Саме у цих сферах відбувається стрімкий розвиток і словозміна (зокрема у царині термінотворення). Йдеться про великі обсяги та короткі часові терміни задач із перекладу, отже, якість перекладу таких текстів поступається тим, які робить людина, оскільки точність інформації та швидкість її передавання превалюють над граматичною узгодженістю, мінімальною образністю та відповідністю до певного мовного узусу. Як бачимо з ілюстрації з цього ж ресурсу, Україна входить до групи країн із середнім рівнем запиту на машинний переклад. Це означає, що фахівців-перекладачів усе більше будуть залучати власне не для перекладу, а для редагування вже створеного машиною тексту. А це передбачає зовсім інші кваліфікаційні вимоги.

На що ж варто звернути увагу майбутнім перекладачам під час здобування фахової освіти? Першим пунктом у вищенаведеному списку стоїть вимога щодо володіння технологіями. Йдеться не просто про електронні словники і термінологічні глосарії, а й спеціалізовані системи редагування та перекладу (так звані засоби CAT) — SDL Trados Studio, SmartCAT, memoQ та інші.

Друга вимога, яка може налякати випускників-пошукачів, – це відсутність досвіду роботи. Тут потрібно пам’ятати, що геть усі фахівці із чогось починали, а розпочинати фахову діяльність краще просто зі студентських років. Попри відсутність часу й велике навчальне навантаження студентські роки дають перевагу: молода людина може працювати набагато швидше, більше й креативніше. Отже, варто долучатися до перекладацьких проєктів (творчих або волонтерських), брати участь у семінарах, стажуваннях, програмах обміну студентами, які пропонує вищий навчальний заклад (наприклад «Еразмус+»), а також напрацьовувати собі перекладацький рейтинг, виконуючи (щоправда, спочатку безкоштовно) завдання на платформах пошуку роботи для перекладачів. Таким чином, по завершенню освіти у вас може бути вже солідний доробок, який несоромно представити рекрутеру перекладацької компанії як доказ власної наполегливості, старанності й неабиякої професійності.

Наступною вимогою є бездоганне володіння граматикою і стилістикою мови. Зауважте: йдеться і про вихідну мову, і про мову перекладу. Якщо першу студенти вивчають старанно й наполегливо (власне для цього вони й вступають до університету), то вважається, що рідну мову точно знають, принаймні в мінімально достатньому обсязі для складання ЗНО. Практика показує, що зазвичай для перекладу на певну мову наймають носіїв цієї мови. Тобто переклад, наприклад, з української на англійську буде робити носій англійської мови, а задля перекладу з іспанської на українську шукатимуть українця. Це загальноприйнята практика, тому майбутнім перекладачам, окрім опанування іноземної мови, варто ретельно працювати над вдосконаленням власної: постійно поповнювати словниковий запас, читати тексти різних стилів, переказувати прочитане чи побачене, писати власні тексти, порівнювати різні переклади того самого твору, зіставляючи їх з оригіналом. Усі ці прості вправи, які, здається, мали залишитися у шкільному минулому, насправді формують навички усного та писемного мовлення, допомагають швидко і точно добирати слова під час перекладу, помічати неправильне слововживання, некоректну будову фраз або речень при редагуванні текстів, перекладених машиною.

Загалом дослідники питання вважають [3], що машинний переклад не може повністю витіснити людину, але цілком може охопити деякі галузі, тому, якщо студент хоче стати власне перекладачем, варто знайти ту галузь, де машинний переклад буде задіяний мало.

Варто знати, що не всі компанії вимагають наявність диплому перекладача, найбільш частою є практика виконання тестового завдання, за яким і визначається рівень фахівця. Таке завдання обмежене у часі й може бути складнішим, ніж типові тексти, переклад яких здійснює компанія. Це робиться для того, щоб подивитися, як претендент поводиться із незнайомим текстом, скільки часу йому потрібно на пошук, чи володіє він різними системами перекладу. Існують компанії, які виконують лише галузеві переклади, а є такі, хто навпаки не виконує перекладів із певної галузі, наприклад медичної. Під час пошуку роботи варто знати цю спеціалізацію і враховувати власні можливості.

На завершення хочеться сказати: ми свідомі, що повномасштабне вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року змінило ситуацію на ринку перекладацьких послуг в усьому світі, але війна скінчиться перемогою нашої держави, а висококласні фахівці-перекладачі у ще більшій мірі будуть потрібні на ринку праці.

Література

1. Пилипчук М.Л. Аналіз ринку перекладацьких послуг як основа професійної підготовки студентів-перекладачів в умовах інноваційної професійної діяльності. Вісник Національного авіаційного університету. 2020. Вип. 17. URL: https://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/15025
2. Machine translation market – growth, trends, Covid-19 impact and forecasts (2022 - 2027) // Mordor Intelligence URL: https://www.mordorintelligence.com/industry-reports/machine-translation-market#
3. 当前位置：网站首页> Can machine translation replace human translation? From previous life to this life URL: https://chowdera.com/2021/11/20211123212013804n.html

Вікторія ЗАВАДСЬКА