Імпровізація та експромт: спільне та відмінне

Імпровізація – непідготовлена промова або промова, що створюється в процесі виголошення. Але для того, щоб навчитись імпровізувати спочатку треба опанувати навички ораторської майстерності. Ми можемо імпровізувати лише тоді коли вже вміємо виступати. Наприклад, щоб навчитися експромтом танцювати – потрібно передусім навчитися танцювати. А вже потім – танцювати експромтом. На початковому рівні, у недосвідченого танцюриста, танець навіть після довгих репетицій, виглядатиме набагато краще ніж експромт. У майстрів – зовсім інакше. Щоб навчитися грати експромтом на музичному інструменті, потрібно спочатку навчитися грати на цьому інструменті. Інакше це буде не експромт – а какофонія. Так і в ораторському мистецтві . Спочатку потрібно освоїти базові техніки публічного виступу, а вже потім, коли всі техніки будуть застосовуватися легко, невимушено та неусвідомлено, тоді можна дозволити собі виступати експромтом замість підготовленої промови.

З іншого боку, непідготовлена промова – підготовлений провал. Людина може імпровізувати лише тоді, коли вона добре знає тему. Тобто, імпровізація можлива і хороша тоді, коли вона підготовлена попереднім досвідом, знаннями. Для того, щоб виступати без підготовки спочатку потрібно опанувати базові техніки ораторської майстерності. І додати знання та досвід.

Основна проблема імпровізації полягає в тому, що наше мовлення лінійне, а думки – ні. Тобто, наше мовлення складається зі слів. Як вагони у потяга - слово іде за словом, речення за реченням і утворюється текст. А думки не лінійні. Ми мислимо не словам, а поняттями. Тому інколи виникає проблема з тим, що уявлення про щось є, а слова підібрати складно. Наприклад, нам треба розповісти про красиве місто. У нашій голові вже є образи будинків, звуки вулиць, і слова теж. Але у нашій голові воно є все і відразу. Такий собі клубок ідей та образів. І коли ми перетворюємо думки в слова, то ми «переводимо» об’єм навіть не в площину, а в тоненьку лінію. Тому складно оформити думки в красиве речення.

Експромт - це теж виступ без підготовки, різновид імпровізації. Головна відмінність у тому, що доводиться робити експромт, не тому, що навичка відточена до автоматизму і нам так хочеться, бо немає вибору. Ми знаємо як це робити, у нас є план, стратегія, але так склались обставини, що треба все змінювати "на ходу". Наприклад, нам треба підготувати виступ для визначеної аудиторії на визначену тему. Ми довго готувались, продумала структуру, зробити презентацію, провели репетиції і прийшли добре підготовленими. Але виникли проблеми – немає світла і презентацію демонструвати не має можливості. Нам треба змінювати свою стратегію виступу «на ходу» (бо в презентації були хороші приклади, фото, відео). По суті, у нас змінилася всього одна складова запланованого виступу, але звучатиме і виглядатиме він по-іншому.

Будь-яка імпровізація базується на трьох принципах.

Багаж знань. Ми можемо імпровізувати лише тоді, коли добре знаємось в темі. Що більше ви знаєте, то легше пояснити та донести свою думку.

Історії, які можна розповісти для ілюстрації промови. Щоб виступ звучав «не сухо» слід мати в запасі історії, приклади, які завжди допоможуть підтвердити сказане. Що більше історій ви маєте, то легше імпровізувати.

Бути «в процесі». Тобто взаємодіяти з аудиторією, ставити запитання, реагувати на запити. Загалом – контролювати хід виступу і не відволікатись на другорядне.

Юлія Маковецька-Гудзь