Сторітелінг як один з найкращих прийомів впливу на аудиторію

Наш мозок працює за принципом асоціацій. Він порівнює нову інформацію з набутим раніше досвідом. Історія має той самий принцип. Тому люди простіше розуміють та запам’ятовують саме історії.

Сторітелінг (story – історія; telling – розповідати) – це ефективний метод донесення інформації до аудиторії шляхом розповідання смішних, зворушливих або повчальних історій з реальними або вигаданими персонажами. Сторітеллінг включає в себе різні напрямки – в ньому тісно переплетені психологія і педагогіка, дидактика та акторська майстерність. Тут, чим більший у вас словниковий запас, тим більше у вас впевненості у своїх силах; чим допитливий розум, тим кращими виходять історії.

Сторітелінг у комунікації – це передача необхідних смислів у формі історії, використання форми історії для того, щоб завоювати увагу людини та забезпечити її необхідною мотивацією. Щоб примусити людину виконати певну дію, необхідно змусити її щось відчувати. Сторітелінг є тим комплексним способом, що викликає емоцію у людини, що читає текст. А те, що пов'язане з емоціями, людина запам'ятовує набагато краще, ніж факти (навіть найбільш незвичайні) і цифри (навіть найбільш значні). Розповідь залишається в пам'яті без будь-яких зусиль з нашого боку. Вона спонукає аудиторію міркувати: що було б, якби герой вчинив інакше, якщо він зміг – значить, і я зможу. До того ж життєва історія викликає довіру і знаходить відгук у душі. За допомогою історії можна не лише розважити слухачів, а й досягти значно вагоміших цілей:

• передати досвід,
• подолати заперечення,
• надихнути інших на нові звершення,
• презентувати себе,
• навчити розповідати про складне простими словами,
• схилити опонентів на свій бік,
• завоювати довіру слухачів,
• допомогти іншим запам'ятати багато не пов'язаних між собою речей [1, с.31-132].

З чого складається будь-яка історія?

Мета. Ми маємо чітко знати чого хочемо досягти своєї розповіддю.

Герой. Він має бути у кожній історії. Бажано щоб слухачі впізнали себе в героєві (він на початку історії має бути в такій самій ситуації, у якій зараз перебувають слухачі)

Структура. Зі школи всі пам'ятають, що кожен твір має три складники: вступ, основна частина та кінцівка. Структура історії така сама. На початку історії ми робимо короткий огляд події, відповідаємо на питання «хто?», «де?», «коли?». В основній частині ми спостерігаємо за змінами героя. Ближче до завершення настає кульмінація – момент максимального напруження. Після цього розповідаємо про життя героя після випробування про зміни і про висновки.

Конфлікт. Щоб зацікавленість слухачів не згасала, в історії має бути протистояння. Воно може бути внутрішнім або зовнішнім.

Переродження героя. Долаючи різноманітні випробування, герой змінюється. Що радикальніші ці зміни, то виразнішим буде мотиваційний ефект. Історія має вразити слухачів.

Для того, щоб створити хорошу історію, є кілька базових технік сторітелінгу:

Подорож героя. Класика з дитинства: є герой та проблема, що постає перед ним. Автор розповідає про шлях героя, у кінці на нас чекає щасливе завершення. Важливим елементом тут є кульмінація та чіткість викладу.

Помилки прикрашають або Гора. Той самий герой, але без щасливої кінцівки. Все, що трапилось з ним, – досвід, який допоможе у майбутньому. Тут доцільно навести реальний приклад про невдачу, крах та висновки, які зробили герої.

Рамка. Є основна канва, у яку автор додає історії. Принцип подібний до «1001 Ніч».

Sparklines або Контраст. Є дві історії: одна цілком реальна, інша – вигадана. Техніка побудована на контрасті – порівнянні реального та того, що могло б статися.

Починаємо з кінця. Аудиторії подають факт: вражаючий, незрозумілий та інтригуючий. Щоб зрозуміти його пояснення слухачам варто дослухати розповідь до кінця.

То чому ж варто використовувати сторітелінг?

Якщо вам треба захопити увагу аудиторії з перших хвилин – розкажіть історію. Люди люблять слухати історії більше, ніж доповіді, описи чи визначення, тому що вони легше сприймаються. В історії завжди є герой, з яким щось відбувається. Тобто історія – динамічна, а факти і цифри – статичні.

Якщо вам треба переконати аудиторію – розкажіть історію. Це може бути яскравий приклад з життя чи демонстрація «тут і зараз». Сторітелінг всередині тексту допомагає не тільки інформувати, розкрити суть поняття, а й візуалізувати сказане, порівняти два явийща/поняття, деталізувати вже сказане.

Якщо вам треба завершити свій виступ так, щоб його запам’ятали – розкажіть історію.

Щоб ваші історії справді мали силу змінювати мислення слухачів і були переконливими, дотримуйтесь кількох простих умов: кожна історія повинна висвітлювати одну основну думку; вона повинна містити всі структурні елементи (вступ, розвиток подій, кульмінація, висновки). В основі сюжету має лежати конфлікт; неодмінно треба показати еволюцію героя.

Сторітелер не просто розповідає захоплюючі історії, які впливають на наші емоції та світогляд, він розуміє, як їх застосовувати у прагматичних цілях: бізнесі, політиці, менеджменті, освіті. Сторітелінг – це найефективніший спосіб привернути увагу аудиторії і «завантажити» у неї свої ідеї.

Література

1. Wow-виступ по-українськи. Ноу хау сучасного оратора/ Андрій Степура – 2-е вид.– Дніпро: Моноліт, 2019. – 304с.
2. Всі крапки над "І"сторією. Сторітелінг для сценаристів, письменників та блогерів/ Сергій Гаврилов. – Київ: Пабулум, 2019. – 296с.

Юлія МАКОВЕЦЬКА-ГУДЗЬ