Дистанційне навчання: проблеми та перспективи

Епідеміологічна ситуація в Україні та світі змусила внести кардинальні зміни в систему вищої освіти, а також відзначилась активним впровадженням дистанційного навчання із використанням сучасних електронних засобів та мережі Інтернет в українську освіту.

Застосування дистанційного навчання для широкого вивчення у порівнянні із традиційним має як переваги, так і недоліки. Традиційне навчання перш за все характеризується контрольованим відвідуванням, безпосереднім викладанням та взаємодією викладачів зі студентами, високою часткою присутності на заняттях, необхідністю затвердженого розкладу, створення спеціальних умов для навчального процесу.

На відміну від традиційного дистанційне навчання, що активно здійснюється у період епідемії СOVID-19, передбачає постійний доступ до матеріалів навчання, надає можливість самостійно кожному студенту обирати темп освоєння матеріалу (за виключенням трансляції у мережі, що не передбачають збереження), окрім цього такий тип навчання потребує використання технологічних засобів та хорошого Інтернет-з’єднання.

Отже, розглянемо позитивні та негативні характеристики дистанційного навчання.

До позитивних характеристик визначимо такі:

• можливість самостійно обирати та коригувати час навчання;
• набуття досвіду й додаткової інформації студентом за допомогою ресурсів мережі Інтернет;
• вирішення проблеми втрати концентрації уваги студентів, через уникнення обмежень у розкладі та можливістю самостійно обирати темп освоєння матеріалу (за виключенням трансляції у мережі, що не передбачають збереження);
• покращення навчального матеріалу за допомогою інтерактивних методів, що при традиційному навчанні потребували застосування технічних засобів зі сторони викладача:
• економія на транспортних витратах як студентам, так і викладачам;
• економія для університету на утриманні аудиторного фонду, опаленні навчальних приміщень.

Проте за період викладання під час пандемії викладачі зіткнулись з наступними проблемами, що візьмемо до уваги як негативні характеристики дистанційного навчання:

• університетом не передбачено надання сучасних технічних ресурсів, що часто унеможливлює забезпечення повноцінного навчального процесу з боку викладачів;
• відсутність постійного та безперервного Інтернет-покриття унеможливлює роботу та уповільнює процес навчання;
• самостійне обрання різноманітних платформ для надання освітніх послуг викладачами ускладнює процес навчання для студента (зазвичай більшість програм потребують завантаження (Skype, Zoom, Cisco та інші), що стає проблемою для тих, у кого недостатньо сучасне технічне забезпечення);
• проблеми з авторським правом при виконанні роботи студентами, спостерігається свідоме використання студентами чужих робіт з метою отримання високого балу та втрачається цінність самостійного освоєння матеріалу.

Отже, активне впровадження дистанційного навчання під час епідеміологічної ситуації висвітило основні позитивні та негативні характеристики на практиці. За декілька місяців активного застосування різноманітних платформ, Інтернет-ресурсів та програм ми зрозуміли, що наразі сучасна система освіти в Україні не готова до повноцінного переходу на дистанційну систему навчання та потребує суттєвого коригування.

Література:

Тільняк Н.В. Дистанційний курс навчання як форма організації самостійної україномовної підготовки студентів технічних спеціальностей / Неоніла Тільняк, Лілія Сидоренко, Анастасія Тільняк // Педагогічні науки : зб.наук.пр. – Вип. 1. – Бердянськ, 2019. – 353-360.

ст. викладач Тільняк Н.В.