ЮРІЮ АНДРУХОВИЧУ – 60 РОКІВ

13 березня 2020 року виповнилося 60 років одному з найвідоміших українських письменників сучасності Юрію Андруховичу.

Було б банально писати про те, що Андрухович – знакова постать в історії української літератури ХХ ст., що він автор багатьох романів («Московіада», «Рекреації», «Перверзія», «Дванадцять обручів» та ін.), поетичних збірок та віршованих циклів («Небо і площі», «Середмістя», «Екзотичні птахи та рослини», «Листи в Україну»), численних есе та публіцистичних творів, хоча усе це відповідає дійсності.

Юрій Андрухович – це персона, яка свого часу, для першого пострадянського покоління студентів, стала вектором змін. Для нас він – людина, яка не боїться сказати правди, відстоювати свою точку зору, навіть якщо його опонентами є решта людства. І це викликає повагу, як будь-яка щирість, для якої потрібно мати мужність.

Він бунтував (відколи створив Бу-Ба-Бу) і продовжує бунтувати проти того, що закріпилося у суспільстві, проте суперечить його світогляду, його особистими принципами і вподобаннями. Якщо письменник не може змінити чогось – він просто полишає це місце, як було зі Спілкою письменників України, цим радянським анахронізмом, створеним колись державою для полегшення контролю творчої інтелігенції (як, до речі, і всі інші мистецькі спілки). Юрій Андрухович залишив її, сміливо й чесно, викликавши тоді шквал обурення і наживши купу ворогів.

Андрухович живе і працює в Івано-Франківську, плекаючи у творах минуле Станіслава, вже напівміфічного витвору авторської уяви. Проте ми не можемо погодитися із деякими критиками про локальність його творчості. Андрухович став одним з перших українських письменників, чиї твори саме завдяки їх стилю, художньому рівню зацікавили європейських читачів, почали перекладати німецькою, польською, чеською, румунською, болгарською, сербською, угорською та ін. мовами. Твори Юрія Андруховича – це вишукана забавка, гра, часом – загадка для читача, часом – мінлива примара, смілива провокація, алюзія, інтелектуальний тест, а подекуди тонкий ліризм зі смаком гарного вина – саме стільки, скільки треба.

Користуючись нагодою – хочемо привітати пана Юрія і побажати йому довгого і натхненного життя, ще кількох гарних і стильних творів, миру і душевної гармонії.

доцент Завадська В.В.