Лист О. Мацько до Міністерства науки
Події та новини кафедри
Шановні колеги!
Інститут української мови НАН України звернувся до міністра освіти і науки України Л.М. Гриневич з листом, у якому висловив занепокоєння з приводу нових критеріїв оцінювання наукових і викладацьких кадрів.
Пересилаємо лист Інституту і просимо підтримати висловлені в ньому міркування та пропозиції.
Просимо ваш лист-підтримку надіслати до МОН України на ім’я міністра Л.М. Гриневич.
З повагою
за дорученням вченої ради Інституту української мови НАН України
К.Г. Городенська
Є.А. Карпіловська
Міністру освіти і науки України
п. Гриневич Л.М.
Вельмишановна Ліліє Михайлівно!
Науковці Інституту української мови НАН України дуже занепокоєні спрямуванням, якого набуває реформування атестації наукових кадрів в Україні. Ми переконані, що популяризація досягнень українських учених у світі аж ніяк не повинна применшувати престиж української мови, гальмувати її розвиток та поширення в усіх сферах суспільного життя, зокрема й у різних галузях наукового знання та підготовки висококваліфікованих фахівців. Це має особливу вагу для гуманітарних наук, завданням яких і є виховання громадянина Української держави, який знає і шанує її державну мову, культуру та самобутність її народу. Історія людства не раз переконливо доводила роль мови в консолідації нації і водночас небезпеку, що її для цілісності держави створює брак належної уваги до мовних проблем. У нинішній напруженій соціально-політичній ситуації в Україні несприяння розвитку української мови в її статусі мови держави загрожує дальшим загостренням соціальних конфліктів.
Вважаємо, що намагання визначати якість і цінність наукового доробку представників гуманітарних наук, зокрема україністики, передусім за публікаціями в міжнародних наукометричних базах SCOPUS, WEB OF SCIENCE та інших неминуче призведе до гальмування розвитку української наукової мови, до згортання багатьох напрямків гуманітарної науки, важливих для Української держави, оскільки в цих базах переважають англомовні видання певної тематики й спрямування, далекі від потреб і завдань української науки, освіти та виховання молоді, від проблем мовного будівництва в Україні та мовної політики нашої держави, належного вивчення української мови в часі й просторі. Питання щодо введенням до міжнародних наукометричних баз авторитетних у науковому співтоваристві видань інститутів Національної Академії наук України досі не розв’язане через брак в НАН України коштів, необхідних для процедури реєстрування їх у таких базах і підтримання в них відповідних профілів.
З наслідками оцінювання здобутків національної науки лише за їхнім опублікуванням в міжнародних наукометричних базах і в англомовних джерелах уже стикнулися наші колеги в інших слов’янських країнах – членах Європейського Союзу. Така політика реформування науки й освіти спровокувала неодноразові протести науковців та освітян Польщі, Словенії, Словаччини, наукових осередків серболужичан у Німеччині. Нещодавно Інститут української мови виступив на підтримку протесту редколегії одного з найавторитетніших у світі славістичних видань – щорічника «Rocznik Slawistyczny», який виходить з 1908 року, проти рішення Польської Академії наук припинити фінансування цього часопису. У ньому науковці-славісти друкують свої праці всіма слов’янськими мовами, зокрема й українською. Рішення ПАН закрити це видання спричинило те, що в ньому мало статей друкують англійською мовою.
Чи не така доля в разі зорієнтування лише на зарубіжні наукометричні бази чекатиме наукові та науково-популярні видання з лінгвоукраїністики нашого Інституту, такі як часопис «Українська мова», збірники «Культура слова», «Лексикографічний бюлетень» та інші, які, звичайно, виходять у світ українською мовою? Польська Академія наук дослухалася до думки своїх і зарубіжних науковців та освітян і продовжила видання часопису «Rocznik Slawistyczny». Керівникам української науки та освіти не варто повторювати помилки своїх колег в інших державах Славії.
Ефективне й виважене розв’язання проблеми підвищення якості українських наукових видань, піднесення престижу української науки та освіти у світі вбачаємо не в сліпому й бездумному нищенні того, що напрацьовано нашою культурною та науковою традицією, не в копіюванні західних зразків, занедбанні української мови, а в створенні національної наукометричної бази гуманітаристики, до якої ввійдуть видання, що мають незаперечний авторитет у середовищі україністів як в Україні, так і за кордоном, у забезпеченні незалежного й вимогливого рецензування публікацій, підготовлених українською мовою, з проблем, важливих і актуальних для життя українського суспільства, з урахуванням здобутків світової науки та культури.
Саме таким шляхом уже пішли наші колеги-гуманітарії в Польщі, створивши свою національну наукометричну базу COPERNICUS. Публікації у виданнях такої української наукометричної бази, відкритої для світової спільноти, звичайно ж, будуть споряджені відповідними анотаціями (не лише англійською, а й іншими мовами міжнародного спілкування). Багатомовним має бути й інтерфейс такої наукометричної бази. Утім, певні, що читачам з-за кордону, які не знають української мови, не знайомі з культурою, наукою, історією України, навряд чи допоможуть англомовні тексти україністичних статей чи розлогі англомовні анотації до публікацій українських авторів.
Висловлюючи ці застереження та пропозиції, науковці Інституту української мови НАН України щиро сподіваються, що керівництво Міністерства освіти і науки України, як і вся наукова й освітянська громада України, прагне зберегти не лише високий рівень нашої національної науки, а й її самобутнє мовне обличчя, всіляко сприяти розвитку української мови в незалежній, інтегрованій у сучасні європейські процеси Українській державі.
Колектив науковців Інституту української мови НАН України
Оксана Мацько