Юрій Андрухович

«Світ цей занадто брутальний,
аби можна було його змінити на
краще за допомогою слів, але й
занадто ніжний, аби щось у ньому
змінити за допомогою культури».

13 березня українському поету та прозаїку Юрію Андруховичу виповниться 58 років. Український письменник народився на Західній Україні в місті Станіславі (сьогоднішньому Івано-Франківську). Поет, прозаїк, перекладач, есеїст Юрій Андрухович – один із найяскравіших представників і загалом культовою постаттю сучасної української літератури. Юрій Андрухович одержав професійну освіту на факультеті літературної редакції й спеціальної журналістики Львівського інституту поліграфії.

Дебютував Юрій Андрухович як поет на початку 80-х років, а 1985 р. вийшла його перша книжка – збірка вірші «Небо і площі». Того ж року Юрій разом із Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу Бу-Ба-Бу («Бурлеск-Балаган-Буфонада»), де обійняв посаду Патріарха (звідти й походить прізвисько «Патріарх української поезії»). Група одною з перших почала відновлювати в українській літературі карнавальні та буфонадні традиції. Поезія Андруховича органічно вплетена в художню культуру Галичини з її яскравим національним колоритом і тонким гумористичним забарвленням. Поетичному стилю Андруховича притаманне поєднання лірики й гумору, широта культурно-історичних обріїв у кращих традиціях естетизму та інтелектуалізму.

З 1991 Андрухович публікується у провідних літературних журналах України. Автор збірок поезій: «Небо і площі» (1985), «Середмістя» (1989), «Екзотичні птахи і рослини» (1991), «Пісні для Мертвого півня» (2004), романів: «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003), «Таємниця. Замість роману» (2007), книг есеїв: «Дезорієнтація на місцевості» (1999), «Диявол ховається в сирі» (2006), «Тут похований Фантомас» (2015).

Його знають навіть ті, хто не прочитав жодного рядка письменника. Він співає в гурті «Карбідо», перекладає Шекспіра, за його творами ставлять спектаклі і знімають кіно. Жінки мліють від інтимної лірики Андруховича. І це ще далеко не завершений список усіх досягнень сучасної української літератури. Тож до ювілею з Дня народження Юрія Андруховича «Пороги» підготували топ кращих книжок, що підривають мозок.

2001 року Андрухович стає 27 лауреатом двох міжнародних літературних премій: премії Гендера й премії фонду Антоновичів, 2005 року він стає лауреатом премії миру імені Е.М. Ремарка, на рік пізніше лауреатом премії книжкового ринку в Лейпцизі, а також літературної премії Центральної Європи ANGELUS за роман «Дванадцять обручів».

Твори письменника перекладені багатьма мовами і видані в Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, США, Швеції, Іспанії, Італії, Росії‚ Австрії.

Андрухович – автор перекладів із англійської (п'ятий український переклад «Гамлета» В. Шекспіра, книжка перекладів американської поезії бітників 50-60-х рр. «День смерті пані День»), польської (Т. Конвіцький, Б. Шульц), німецької (Р.М. Рільке, Ф. фон Герцмановскі-Орландо, Р. Вальзер) та російської (Б. Пастернак, О. Мандельштам, А. Кім).

Поезія Юрія Ігоровича Андруховича займає чільне місце у творчості українських рок-гуртів «Плач Єремії», «Мертвий півень» та польського експериментально-інструментального гурту «Karbido».

Творчість Андруховича має значний вплив на перебіг сьогоднішнього літературного процесу в Україні, з його іменем пов’язані перші факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході. Відроджує карнавальні й буфонадні традиції в українській літературі. Західна критика визначає його одним з яскравих представників постмодернізму.

Література

1. Гундорова Т.І. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодернізм / Т. І. Гундорова. – К. : Критика, 2013. – 344 с.

2. Лавринович Л.Б. Постмодернізм у українській, польській та російській прозі: типолоія образу-персонажа : дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.05 «Порівняльне літературознавство» / Л. Б. Лавринович. – Луцьк, 2002. – 175 с.