Досвід запровадження технологій змішаного навчання при викладанні гуманітарних дисциплін

Протягом 2017 – 2018 н.р. технологія змішаного навчання (далі – ЗМ) була впроваджена під час викладання навчальної дисципліни «Культурологія» для студентів 4 курсу факультету лінгвістики.

Слід відзначити, що це була модель Face-to-Face Driver, коли у загальний очний процес навчання за потреби додають елементи дистанційної освіти. У нашому разі відбувалася інтеграція он-лайн-матеріалів (презентацій до кожного лекційного заняття, завдань, джерел для самостійного опрацювання) з аудиторним навчанням (коментарями слайдів, аудиторними завданнями на основі відеоматеріалів, які студенти одержали заздалегідь).

Така форма викладання цієї дисципліни не лише бажана, але й обов’язкова, оскільки йдеться не про суто теоретичний матеріал, а про матеріальні пам’ятки різного типу: архітектурні, малярські, літературні, декоративно-ужиткові тощо. Говорити про них, абстрактно розмірковуючи про їхнє значення для світової культури при сучасних технічних засобах, абсолютно не припустимо.

Так само досить примітивними, на наш погляд, виступають сучасні «паперові» методи контролю, позаяк їх можна проводити в режимі он-лайн, встановлюючи таймер від моменту, коли студенти отримали завдання, й до моменту надсилання виконаного завдання на електронну адресу викладача. Це значно економить часові ресурси і студентів, і викладачів, робить процес навчання більш гнучким та сучасним.

Наведемо конкретний приклад. Одним із експрес-контролів, запропонованих студентам у процесі вивчення курсу, було описати картину з погляду її символічного значення в контексті зазначеної епохи. Звичайно, таке завдання потребує споглядального заглиблення у твір мистецтва, що не можливе в умовах великої кількості слухачів у аудиторії. Крім того, подібну роботу досить легко перевірити на плагіат, що також стимулює студентів до самостійного виконання завдання.

Ще кілька слів скажемо щодо он-лайн-презентацій. Треба відзначити, що факультет лінгвістики завжди забезпечував аудиторні заняття усією необхідною апаратурою. Та наявність презентації на ґаджетах у студентів дозволяє іноді значно уважніше подивитися на запропонований слайд, помітити деталі, які на великому екрані залишаються невидимими (якщо це, наприклад, давня нереконструйована фреска і т.п.). Окрім того, правильно створена презентація – це готовий опорний конспект, за яким студент може відтворити матеріал під час повторення або ж самостійного вивчення (у разі його відсутності на занятті).

Водночас існує небезпека того, що студенти будуть нехтувати відвідуванням лекцій. Тут також треба наголосити: без аудиторних коментарів запропонований матеріал залишається лише набором картинок. Основні теоретичні положення озвучуються під час лекції.

Технологію ЗМ ми також застосували у минулі роки під час викладання курсу «Риторика» та «Українська мова за професійним спрямуванням» на технічних факультетах. В основному це були відеоматеріали, які студенти переглядали вдома, а обговорювали в аудиторії. Це значно економило час і дозволяло охопити ширше коло питань.

Треба сказати, що у студентів такий підхід викликав схвальне ставлення, оскільки це зручно й сучасно, а також цікаво.

Серед труднощів можемо відзначити таке: хотілося б подати власні лекції в он-лайн-форматі, щоб студенти могли прослуховувати їх у зручний для себе час, як бачимо це з досвіду європейських університетів. Проте для цього потрібно використати такі платформи, як, наприклад, Moodle. Це потребує досить великих часових затрат та певних технічних навичок й допомоги спеціалістів.

ст. викл. КУМЛК, канд. філол. наук
Вікторія Завадська